Начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, що раніше була Службою автомобільних доріг, підозрюють у нецільовому використанні бюджетних 94 млн грн.
За даними слідства, у 2022 році посадовець забезпечив оплату робіт із капітального ремонту майданчика для відстоювання великовантажного транспорту на автодорозі М-10 Львів — Краківець за кошти, передбачені на поточні видатки. У НАБУ зазначають, що посадовець знав про відсутність бюджетних асигнувань на такі витрати. Водночас саме видатки на поточний ремонт доріг мали пріоритет, що забезпечувало швидкий розрахунок із підрядником.
Унаслідок цього у грудні 2022 року підрядній організації перерахували понад 92 млн грн бюджетних коштів не за цільовим призначенням.
У 2023 році посадовець забезпечив додаткову оплату робіт на цьому ж об’єкті на суму майже 2 млн грн.
Як пояснили у Нацполіції, фактично виконані роботи належать до будівництва нових об’єктів і повинні фінансуватися за окремими бюджетними програмами. Натомість для зведення стоянки використали кошти, передбачені для поточного експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення. При цьому фінансування капітального будівництва за відповідною програмою не передбачалося взагалі й посадовець знав про відсутність бюджетних асигнувань на такі капітальні витрати.
Крім того, проєкт передбачав облаштування асфальтобетонного покриття на площі понад 16 000 квадратних метрів. Однак, як з’ясувалося, не було жодної необхідності це робити, хоча це суттєво збільшило витрати бюджетних коштів.
На підставі зібраних доказів начальнику Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 210 (Нецільове використання бюджетних коштів) Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Слідство триває.
Служба безпеки блокувала ще одну схему безпідставного ухилення від мобілізації, яка діяла на Закарпатті.
В результаті комплексних заходів задокументована протиправна діяльність місцевої приватної адвокатки, яка за 11 тисяч євро з особи «сприяла» своїм «клієнтам» безпідставно списуватися з військової служби.
За наявними даними, фігурантка «працювала» переважно із близькими родичами уже мобілізованих чоловіків.
Зловмисниця, маючи зв’язки у медичній сфері, допомагала зацікавленим особам оформлювати фіктивні «важкі» діагнози як у приватних, так і в профільних лікувальних закладах. У подальшому військовослужбовці за протекцією фігурантки мали змогу отримувати «потрібні» висновки ВЛК про «непридатність» та звільнятися з військової служби через погане здоров’я.
СБУ поетапно задокументувала факти вимагання та одержання адвокаткою від матері військовослужбовця майже 8 тисяч євро та близько 40 тисяч гривень – на різні «видатки», пов’язані з оборудкою.
На підставі зібраних доказів слідчі СБУ в Закарпатській області повідомили фігурантці про підозру за ч. 3 ст. 369-2 (зловживання впливом) Кримінального Кодексу України.
Їй загрожує до 8 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Заходи з викриття оборудки проводили співробітники та слідчі СБУ в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
НАБУ і САП повідомили про підозру ще шістьом учасникам організованої групи, яка відмивала гроші через будівництво елітних резиденцій під Києвом.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на НАБУ та САП.
У НАБУ та САП не назвали імена тих, кому вручили нові підозри, але, за даними джерел РБК-Україна, йдеться, зокрема, про колишнього віце-прем’єра України Олексія Чернишова та бізнесмена Тімура Міндіча.
Серед нових підозрюваних, за даними НАБУ:
колишній віцепрем’єр-міністр України;
бізнесмен – один із керівників злочинного угруповання, викритого у листопаді 2025 року в межах спецоперації “Мідас”;
інші особи.
Раніше підозру вже отримав колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Він фігурує у справі під псевдонімом R2.
За версією слідства, упродовж 2021-2025 років учасники групи відмивали гроші через будівництво котеджного містечка у селі Козин на Київщині. Йдеться про проєкт приватних резиденцій “Династія”.
На ділянці площею близько 8 гектарів зводили:
чотири приватні резиденції з допоміжними будівлями;
окрему спа-зону загального користування.
Щоб приховати реальних власників, їх називали R1, R2, R3 та R4.
За даними слідства, фінансування йшло двома каналами.
Перший – умовно “чистий”: підконтрольні одному з фігурантів особи створили житлово-будівельний кооператив “Сонячний берег”, через рахунки якого проходили кошти. Це мало надати схемі вигляду законності.
Другий – основний: частина коштів передавалася готівкою безпосередньо працівникам на будівництві – через особистого помічника одного з підозрюваних.
Усього за цим каналом відмито майже 9 млн доларів США, отриманих зокрема від корупційних схем в “Енергоатомі”.
Підозру оголошено за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України – легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом. Санкція – позбавлення волі від 8 до 12 років з конфіскацією майна.
‼️Jérusalem : en fin d’après-midi, à proximité du Cénacle, une religieuse chercheuse à @EBAFJerusalem a été victime d’une agression gratuite. Nous condamnons vivement cet acte de violence sectaire et attendons des autorités qu’elles agissent vite et avec fermeté. #HateCrimeDatapic.twitter.com/7b9ULswHaI
Служба безпеки спільно з Національною поліцією та прокуратурою викрила злочинну схему одержання хабарів за працевлаштування на державну службу у Закарпатській області.
У результаті комплексних заходів правоохоронці затримали державного інспектора одного з відділів Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.
За даними слідства, посадовець вимагав від кандидата на працевлаштування 3 тисячі доларів США. За цю суму він обіцяв забезпечити «гарантоване» призначення на одну з посад у державній установі.
Співробітники СБУ задокументували факт одержання фігурантом частини обумовленої суми – у розмірі 80 тисяч гривень, та затримали його «на гарячому» у його службовому кабінеті.
За матеріалами СБУ фігуранту повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом).
Зловмиснику загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Викриття протиправної діяльності проводили співробітники СБУ в Закарпатській області спільно зі слідчими Ужгородського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Закарпатській області за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури.
Про це повідомляє пресслужба СБУ в Закарпатській області.
Двом співробітникам патрульної поліції повідомили про підозру через їхні дії під час теракту в Києві 18 квітня. Йдеться про службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.
Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Він розповів, що екіпаж патрульних прибув за викликом про стрілянину і застав на місці кількох поранених, серед яких були дитина, чоловік та жінка. Водночас поруч перебували й інші цивільні, зокрема ще одна дитина.
За його словами, поранений хлопчик, незважаючи на стан, звернувся до правоохоронців із проханням рятувати не його, а батька.
При цьому поліцейські, за даними слідства, маючи табельну зброю та законні підстави для її застосування, залишили місце події. В результаті озброєний нападник зміг безперешкодно пересуватися містом і продовжував стріляти по людях.
«Зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру двом співробітникам Управління патрульної поліції у місті Києві через їхні дії під час терористичного акту. Їм інкриміновано службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки за ч. 3 ст. 367 КК України», – написав Кравченко.
За клопотанням ювенального прокурора Ужгородської окружної прокуратури слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою строком на 60 діб без можливості внесення застави.
Нагадаємо, на підставі наявних доказів, дії юнака кваліфіковані як вчинення закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті двох або більше осіб, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
За матеріалами слідства, 15-річний підліток упродовж лютого – березня цього року замовив через мережу інтернет шумовий пістолет, свинцеві кульки та холості патрони. У подальшому були внесені конструктивні зміни до пістолета та патронів, зробивши їх придатними для вбивства.
16 квітня, близько 9.30 год підозрюваний приніс переобладнану зброю до школи та здійснив кілька пострілів із пістолета у напрямку своїх однокласників. Одна з куль влучила в плече учня.
Після цього підозрюваний втік зі школи. Його оперативно затримали, а зброю вилучили.
На даний час триває розслідування, відпрацьовуються усі версії слідства та встановлюються мотиви дій підлітка.
Процесуальне керівництво за ходом слідства забезпечують ювенальні прокурори Ужгородської окружної прокуратури. Старший групи прокурорів – керівник Ужгородської окружної прокуратури Андрій Неродик.
Досудове розслідування здійснюють слідчі відділу поліції №1 Ужгородського РУП.
На підставі зібраних доказів, юнаку інкриміновано вчинення закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті двох або більше осіб. Йдеться про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
За матеріалами слідства, 15-річних підліток упродовж лютого – березня цього року замовив через мережу інтернет шумовий пістолет, свинцеві кульки та холості патрони. У подальшому були внесені конструктивні зміни до пістолета та патронів, зробивши їх придатними для вбивства.
16 квітня, близько 9.30 год підозрюваний приніс переобладнану зброю до школи та здійснив кілька пострілів із пістолета у напрямку своїх однокласників. Одна з куль влучила в плече учня, який намагався втекти з класу.
Після цього підозрюваний втік зі школи та самостійно зателефонував правоохоронцям повідомивши про скоєне. Його оперативно затримали, а зброю вилучили.
Наразі юнак утримується в ізоляторі тимчасового тримання, вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Прокуратура клопотатиме про його тримання під вартою.
На даний час триває розслідування, відпрацьовуються усі версії слідства та встановлюються мотиви дій підлітка.
Досудове розслідування здійснюють слідчі відділу поліції №1 Ужгородського РУП. Процесуальне керівництво за ходом слідства забезпечують ювенальні прокурори Ужгородської окружної прокуратури. Старший групи прокурорів — керівник Ужгородської окружної прокуратури Андрій Неродик.
Майже пів гектара землі в Сваляві засмічені та забруднені через неналежне виконання посадовцем комунального підприємства своїх обов’язків. Поліція повідомила йому про підозру. Триває розслідування
Слідчі Відділення поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції за оперативного супроводу Управління стратегічних розслідувань здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо забруднення та псування земель у місті Свалява.
У ході слідства поліцейські встановили, що 50-річний посадовець комунального підприємства, який відповідав за організацію поводження з побутовими відходами, порушив вимоги природоохоронного законодавства.
Зокрема, підприємству було виділено земельну ділянку для захоронення побутових відходів площею майже 2,69 га. Однак через неналежне виконання посадовцем службових обов’язків сміття було розміщено не лише в межах відведеної ділянки, а й на прилеглих земельних ділянках комунальної власності, які не призначені для цього.
У результаті додатково засмічено майже пів гектара прилеглих земель, що не були передбачені для зберігання відходів. За висновками експертів, у ґрунтах зафіксовано перевищення вмісту небезпечних речовин, зокрема хлоридів та амонію, що створює потенційну загрозу для довкілля.
Сума завданих збитків громаді становить майже пів мільйона гривень.
Слідчі поліції Сваляви повідомили фігуранту про підозру за ч. 1 ст. 239 Кримінального кодексу України — забруднення та псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.
Досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво у справі здійснює Мукачівська окружна прокуратура.
Відділ комунікації поліції в Закарпатській області
Двом полковникам – колишньому командиру та його першому заступнику однієї з військових частин Національної гвардії України повідомили про підозру у справі щодо багатомільйонних виплат за фактично не виконані завдання.
За даними слідства, у березні 2025 року посадовці допустили нарахування та виплату додаткової винагороди 164 військовослужбовцям за грудень 2024 – лютий 2025 року нібито за виконання бойових і спеціальних завдань, зокрема утримання взводних опорних пунктів.
Правоохоронці встановили, що підрозділу було визначено утримання семи таких пунктів у Криворізькому районі Дніпропетровської області поза районом бойових дій, однак фактичне виконання цих завдань у зазначений період документально не підтверджено.
У середньому кожен військовослужбовець отримав 85-90 тис. грн за три місяці. Загальні збитки державі перевищили 11,9 млн грн, що підтверджено судово-економічною експертизою. Наразі забезпечено повернення надміру виплачених коштів.
Полковникам інкримінують порушення ч. 4 ст. 425 ККУ – недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану.
НАБУ та САП повідомили про підозру п’ятьом особам у створенні схеми заволодіння зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на 776 млн грн. Серед підозрюваних колишній голова правління ДПЗКУ.
Про це повідомляють пресслужби органів.
Йдеться про колишнього очільника ДПЗКУ Андрія Власенка.
«За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили організовану злочинну групу, причетну до заволодіння зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Реалізація цієї корупційної схеми призвела до втрати державою рекордних 105 тисяч тонн зерна вартістю понад 28,8 млн доларів США (на час вчинення злочину еквівалентно 776 млн грн) », – інформують органи правопорядку.
Про підозру у справі повідомили: колишньому голові правління ДПЗКУ; екскерівнику департаменту трейдингу ДПЗКУ; власнику міжнародної компанії; довіреній особі представника компанії; співучаснику злочину.
За версією слідства, у 2021 році керівництво ДПЗКУ уклало з компанією-нерезидентом 4 зовнішньоекономічні контракти на постачання фуражної кукурудзи. Усупереч умовам договорів, які передбачали 100% оплату товару до моменту переходу права власності, оригінали накладних на вантаж опинилися в компанії-покупця. Це дозволило безперешкодно розвантажити судна та розпоряджатися зерном, яке не було оплачене.
Аби приховати цей факт і створити хибне враження контролю над майном, у ДПЗКУ залишили копії коносаментів із підробленими підписами та печатками. Унаслідок таких дій державна корпорація втратила майже 106 тис. тонн зерна вартістю 776 млн грн.
У НАБУ і САП додали, що організатори схеми легалізували отримані від продажу зерна кошти шляхом постійного переміщення між банками для змішування з легальними доходами, а також через придбання сировини та майна для підконтрольних підприємств.
