Десятки фермерів стояли на ділянці злітної смуги міжнародного аеропорту імені Нікоса Казандзакіса в Іракліоні, змусивши аеропорт призупинити всі рейси.
Також спалахнули сутички поблизу аеропорту другого за величиною міста Криту, Ханьї, де поліція використовувала сльозогінний газ для розгону фермерів, які кидали в них каміння і перевернули патрульний автомобіль.
Навколо відновлення військової повинності у Німеччині розгорілася одна з найгарячіших дискусій у внутрішній політиці. Уряд обґрунтовує реформу погіршенням ситуації з безпекою. Водночас десятки тисяч молодих людей відчувають, що жертвують власним майбутнім, свободою та життям заради системи, яка ніколи про них не дбала. Соціальні розбіжності стають дедалі помітнішими. У Німеччині молодь відкрила фронт боротьби проти уряду.
Німецькі студенти оголосили страйк приблизно у дев’яноста містах по всій країні проти проєкту реформи уряду. Як повідомляє Spiegel, молоді люди бояться, що їхнє життя, майбутнє та свобода будуть під загрозою через нову військову систему. Уряд, зі свого боку, стверджує протилежне, посилаючись на політику безпеки. Суспільство розділилося: одні бачать у цьому бунт покоління, яке боїться за свій мир, інші кажуть, що протестувальники не сприймають серйозно загрози нової ери в Європі, повідомляє угорське видання Origo.
Згідно з планами уряду Німеччини, кожен 18-річний чоловік має пройти медичний огляд. У майбутньому влада не виключає запровадження обов’язкової військової служби, якщо не буде достатньої кількості добровольців. Але студенти вважають, що навіть підготовчі кроки заходять надто далеко.
Молоді люди, яких цитує Spiegel, наголошують, що це питання не просто зручності. На їхню думку, уряд хоче змусити покоління, яке підтримує мирні рішення в усьому світі, взяти до рук зброю.
Філ Веррінг, 17-річний студент із Мюнстера, вважає, що повернення до військової служби – серйозна помилка: «Я постійно чую про переслідування, расизм, екстремістські мережі в Бундесвері. Навіщо мені ризикувати своїм життям заради цього?».
«Заради миру нічого не роблять, але, не замислюючись, готові пожертвувати часом і майбутнім молоді», – каже Вікторія Грамм із Майнца. Чимало молодих людей вважають, що німецька політика роками не дбала про них, а тепер вони раптом «стали потрібні».
18-річний протестувальник Міхаель Кенігсгоф висловився так: «Чому ми повинні ризикувати своїм життям заради політиків, які нічого для нас не роблять? Ми повинні витрачати більше на школи, ніж на зброю».
«Дедалі більше людей у Німеччині вважають: навіщо боротися за країну, яка не підтримує нас у повсякденному житті?», – повідомила виданню Ліза Антонія Александер.
Протестуючі грецькі фермери в середу попрямували до прикордонного переходу “Промахонос” між Грецією та Болгарією, щоб влаштувати блокаду в міру наростання акцій, незважаючи на заклик прем’єр-міністра Кіріакоса Міцотакіса не вдаватися до “екстремальних дій”.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Ekathimerini.
Фермери, тваринники та бджолярі з північного регіону Серрес оминули поліцейську блокаду на перехресті Лефконас на автошляху А25, просунувшись полями, і рухалися в бік Промахоноса.
Протести пов’язані із затримкою виплат субсидій Європейського Союзу на тлі розслідування корупційного скандалу, що зачіпає аграрний сектор. Очікується, що фермери зберуться пізніше в середу, щоб ухвалити рішення щодо подальших дій.
Раніше в середу Міцотакіс заявив: “Екстремальні дії, тривале закриття національних доріг, закриття митниць, закриття аеропортів – це дії, які не допомагають”.
Він також наголосив, що загальні виплати фермерам на 2025 рік зростуть більш ніж на 500 млн євро порівняно з 2024 роком – з 3,1 млрд до 3,7 млрд євро.
Десятки тисяч людей у понеділок вийшли на нові протести по всій Болгарії проти проєкту бюджету на 2026 рік, який передбачає підвищення податків і скорочення соціальних витрат.
Про це повідомляє The Sofia Globe.
Акція 1 грудня була організована опозиційною коаліцією “Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія”, яка є другою за чисельністю фракцією в нинішньому парламенті.
У Софії протест, який транслювався в прямому ефірі на Facebook, супроводжувався зображеннями наручників, спроєктованих на урядові будівлі, та скандуванням “Відставка!” і “Мафія!”. Все це відбувалося під обраною опозицією темою “Зупиніть розкрадання бюджету”.
Протести відбулись і за межами болгарської столиці – у Пловдиві, Варні, Бургасі та інших містах.
Проєкт бюджету Болгарії на 2026 рік передбачав підвищення внесків на соціальне страхування на 2 відсоткові пункти та подвоєння податку на дивіденди до 10% з одночасним збільшенням державних витрат (на рівні 46% ВВП).
Опозиція та бізнес-групи попередили, що ці кроки можуть стримати інвестиції та розширити тіньову економіку. А Європейська комісія сказала, що проєкт ризикує порушити рекомендований ЄС ліміт зростання чистих витрат.
Десятки тисяч людей в Іспанії вийшли на демонстрацію, вимагаючи відставки уряду на чолі з прем’єр-міністром Педро Санчесом.
Протестувальники в Мадриді звинуватили уряд у корупції, вимагали його відставки та нових виборів. Демонстрація, скликана в неділю головною опозиційною політичною силою – «Народною партією», яку очолює Альберто Нуньєс Фейхоо, – проводилася під гаслом «Мафія чи демократія?».
За даними організаторів, в акції взяли участь близько 80 тисяч людей. Міністерство внутрішніх справ Іспанії назвало майже удвічі меншу кількість протестувальників.
Подібна демонстрація такого масштабу проти уряду Санчеса відбулася в Мадриді в червні.
Ситуація в країні загострилася після того, як у вівторок узяли під варту колишнього міністра транспорту Хосе Луїса Абалоса та його ексрадника Кольдо Гарсію. На початку листопада Верховний суд Іспанії висунув їм звинувачення, зокрема, за укладення під час пандемії незаконних контрактів на закупівлю масок. У державних закупівлях надавалася перевага певним компаніям «в обмін на відповідну економічну вигоду». Таким чином звинувачення висунуто за хабарництво, належність до злочинної організації, використання службового становища та розкрадання державних коштів.
Наступні парламентські вибори в Іспанії мають відбутися в другій половині 2027 року. Однак опозиція дедалі голосніше вимагає їхнього дострокового проведення.
«Уся Іспанія сита корупцією. (…) Досить цієї корупції і стількох нісенітниць», – наголосив Фейхоо. «Нехай вони нарешті йдуть, а відтак оголосять дострокові вибори, щоб громадяни могли висловитися, проголосувати і прийняти рішення», – додав політик.
Протестувальники заблокували дороги, які ведуть до Гіссена в землі Гессен, що затримало прибуття на установчі збори багатьох делегатів. Через це захід довелося перенести на кілька годин.
Організатори заявили, що в місті Гіссен зібралося понад 20 тисяч людей, щоб висловити протест проти створення нового молодіжного крила ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Групи демонстрантів блокували або намагалися блокувати дороги до міста та навколо нього. Це затримало прибуття багатьох делегатів на установчі збори в конгрес-центрі, через що захід відклали на кілька годин.
Демонстрація загалом була мирною, хоча повідомлення про незначні зіткнення теж надходили. Правоохоронці, зокрема, застосували перцевий газ проти тих, хто кидав у них каміння, а також водомети, щоб прорвати блокаду, встановлену близько двома тисячами протестувальників. Десятки демонстрантів та поліцейських зазнали незначних травм. Один член партії AfD заявив, що, коли йшов на захід, на нього напали протестувальники й завдали йому поранень.
«Альтернатива для Німеччини», яка здобула на парламентських виборах у Німеччині 2025 року майже 21% голосів і, відповідно, 152 місця в 630-членному парламенті, розпустила партію «Молода альтернатива для Німеччини» (JA) в березні. У 2023-му Федеральне відомство Німеччини із захисту Конституції класифікувало JA як ультраправу організацію, посилаючись на докази її антидемократичних прагнень. AfD та JA тоді оскаржили це рішення.
[type] => post [excerpt] => Протестувальники заблокували дороги, які ведуть до Гіссена в землі Гессен, що затримало прибуття на установчі збори багатьох делегатів. Через це захід довелося перенести на кілька годин. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1764508920 [modified] => 1764501543 ) [title] => У Німеччині установчий з'їзд нової молодіжної організації ультраправої AfD супроводжувався масовими протестами [url] => https://podiji.karpat.in.ua/?p=226515&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 226478 [uk] => 226515 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 226479 [image] => Array ( [id] => 226479 [original] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tuntetes.jpg [original_lng] => 88400 [original_w] => 640 [original_h] => 400 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tuntetes-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tuntetes-300x188.jpg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tuntetes.jpg [width] => 640 [height] => 400 ) [large] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tuntetes.jpg [width] => 640 [height] => 400 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tuntetes.jpg [width] => 640 [height] => 400 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tuntetes.jpg [width] => 640 [height] => 400 ) [full] => Array ( [url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/tuntetes.jpg [width] => 640 [height] => 400 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => podiji [color] => green [title] => Події ) [views_count] => 702 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 226479 [_edit_lock] => 1764494344:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 547059296002 [_oembed_026cdd5247ee2a15f1b97202c8db1ce3] =>
Протести були викликані відразу трьома темами – скандалом з файлами Епштейну, міграційною політикою та “мирним планом” щодо України.
У Вашингтона відбулися акції протесту проти політики президента США Дональда Трампа. Протестувальники, обурені відразу кількома резонансними подіями, вимагали імпічменту глави Білого дому повідомляє Суспільне.
Зазначається, що мітинги розгорнувся на тлі скандалу із файлами Джефрі Епштейна, антиіміграційних рейдів федеральної еміграційної служби та опублікованого мирного плану для врегулювання війни між Україною та Росією.
Протестувальники вийшли на вулиці з плакатами: “Трамп має піти просто зараз”, “Ти або стоїш за Америку, або за Трампа – не можеш робити обидва”, “Імпічмент для них! Тримай лінію!” та “Трамп щойно продав Україну”.
Один із протестувальників, Гаррі Раш, заявив, що виступає проти більшості дій Трампа, але особливо обурений ультимативними вимогами до України та дедлайном щодо погодження плану врегулювання війни.
“Трамп дає Україні дедлайн для підписання того, що він називає “угодою”. Але це не угода – це капітуляція перед Путіним. Обурює, що він вимагає від українців прийняти документ, який вони не готували і який не погоджений з Європою. Він просто намагається повернути собі вплив. І з огляду на те, що дедлайн був оголошений до Дня Подяки – саме тому я використав на цьому плакаті індичку – просто нестерпно. Дедлайн до Дня подяки – абсурд. Я солідарний з Україною і чекаю дня, коли ви виженете Росію зі своєї землі”, – сказав він.
Тема “мирного плану” щодо України фігурувала і на плакатах деяких інших протестувальників.
Тисячі людей зібралися біля Сейму Литви у Вільнюсі в п’ятницю під час однієї з найбільших акцій цьогоріч – культурна спільнота країни очолила мітинг, висловлюючи глибоке занепокоєння політичним курсом держави та майбутнім демократичних інституцій.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє LRT.
За оцінками BNS та даними поліції, у протесті взяли участь понад 5 тисяч людей. Дозвіл на проведення заходу, погоджений із владою Вільнюса, передбачав участь до 10 тисяч осіб.
Учасники несли литовські та українські прапори та тримали плакати з написами: “Досить знущатися з Литви”, “За скільки ви продали Литву?”, “Додайте культури!” та “Мені не байдуже на Литву”.
Гінтаре Мастейкайте, членкиня організаційного комітету Культурної асамблеї та очільниця Литовського інформаційного центру танцю, заявила журналістам, що протестний рух уже виходить далеко за межі культурної політики.
“Протест триватиме й тренуватиме наші громадянські м’язи, бо ми бачимо, що їм потрібно тренування”, – сказала вона.
Мастейкайте зазначила, що працівники культури досі не можуть бути впевнені, що представники партії “Зоря Німану”, яку критики називають антидемократичною, не опиняться на керівних посадах у Міністерстві культури. Міністерка культури Вайда Алекнавічене, соціал-демократка, ще формує свою команду.
Вона додала, що “Зоря Німану” залишається частиною керівної коаліції, а отже “має всі інструменти, щоб торпедувати роботу Міністерства культури – і не лише Міністерства культури”.
“Ми бачимо, як державні інституції підриваються зсередини, як під прицілом опиняється суспільний мовник. Ми вважаємо це серйозною проблемою”, – сказала Мастейкайте.
За її словами, культурний сектор відчуває брак політичного лідерства та відповідальності й хоче, щоб партнери по коаліції вжили чітких заходів проти дестабілізаційних сил.
У Словаччині десятки тисяч людей у понеділок, 17 листопада, вийшли на протест проти прем’єр-міністра Роберта Фіцо і його проросійської позиції.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на AP.
Як зазначено, протести проти Фіцо відбулись у річницю “оксамитової революції” 1989 року, яка поклала край комуністичному правлінню Чехословаччини і призвела до мирного розділення її на дві окремі країни.
Мітинги та марші пройшли в десятках населених пунктів Словаччини. Протестувальники на площі Свободи в столиці Братиславі скандували: “Досить з нас Фіцо”, “Ми хочемо змін” і “Йди у відставку”.
На одному з плакатів у натовпі були написані слова покійного чехословацького і чеського президента Вацлава Гавела, які стали девізом “оксамитової революції”: “Правда і любов повинні перемогти брехню і ненависть”.
Фіцо давно є контраверсійною фігурою у Словаччині і тисячі людей неодноразово виходили на мітинги, щоб протестувати проти його політики.
Зовсім недавно його уряд скасував національне свято в понеділок, присвячене “оксамитовій революції”, назвавши це частиною заходів жорсткої економії.
Міхал Шімечка, лідер найбільшої опозиційної партії “Прогресивна Словаччина”, відкинув це пояснення.
“Це не має нічого спільного з економікою чи економією коштів. Роберт Фіцо просто хоче сказати нам, що свято свободи є марним, що свобода є марною. Ми цінуємо свободу і не дозволимо її у нас відібрати”, – зазначив він.
У суботу, 15 листопада, у столиці Мексики Мехіко та деяких інших містах пройшли мітинги проти уряду президентки Клаудії Шейнбаум, а також із засудженням корупції і насильницьких злочинів
Про це повідомляє ВВС.
Приводом до початку протестів стало вбивство мера міста Уруапан Карлоса Мансо 1 листопада на фестивалі з нагоди Дня мертвих. Він був відомий тим, що відкрито говорив про наркоторгівців у своєму місті та насильство картелів. Мансо вимагав жорстких заходів проти озброєних членів картелів, які тероризують країну.
Акцію протесту організувала мексиканська молодь. Однак акція отримала підтримку і громадян старшого віку, які виступають проти гучних вбивств.
Загалом протести пройшли мирно, але у Мехіко протестувальники демонтували частину бар’єру, що захищає Національний палац, де проживає Шейнбаум. Після цього група молодиків почала кидати каміння та пляшки в будівлю. Поліція, яка охороняла комплекс, застосувала проти натовпу сльозогінний газ.
Демонстранти розмахували плакатами з написами “Ми всі Карлос Мансо”, а деякі вдягнули сомбреро та білий одяг на його честь. Деякі учасники вигукували гасло “Геть Морену” (керівна ліва партія Мексики, до якої належить президентка).
Протестувальники вимагають скасування мандата президентки, проведення судових реформ та прозорість у діях влади. Водночас у соціальних мережах протестного руху більше наголошують на безпеці та корупції.
У Мехіко поліція заарештувала 20 людей за звинуваченнями, включно з пограбуванням і нападом, повідомив журналістам начальник служби безпеки Мехіко Пабло Васкес.
Президентка Клаудія Шейнбаум заявила, що марші, які також відбулися в інших містах, були профінансовані правими політичними силами, які виступають проти її уряду. За кілька днів до початку протестів маршу президентка заявила, що акцію просувають онлайн-боти.
“Ми підтримуємо свободу слова й свободу демонстрацій, якщо молодь має свої вимоги, але питання в тому, хто просуває цю акцію”, — сказала вона під час брифінгу.
Що відомо про політику Клаудії Шейнбаум
Клаудія Шейнбаум заступила на посаду президента Мексики 1 жовтня 2024 року. Вона проводить дії проти картелів, але відмовляється від закликів розпочати чергову повномасштабну війну з наркотиками. Попередні спроби її попередників завершувалися кривавими наслідками.
Рівень підтримки Шейнбаум перевищує 70% у її перший рік на посаді. Вона досягла прогресу в боротьбі з торгівлею фентанілом — ключовою темою для її американського колеги Дональда Трампа. Водночас її критикують за нездатність зупинити насильство, що охопило країну, і вона стикається з дедалі більшою ворожістю з боку сусідніх держав.
Наприклад, на початку листопада Конгрес Перу проголосував за оголошення Шейнбаум персоною нон ґрата — тобто небажаною в країні. Це рішення ухвалили через кілька днів після того, як Перу розірвало дипломатичні відносини з Мексикою — після того, як мексиканський уряд надав притулок колишньому прем’єр-міністру Перу, якого звинувачують у спробі перевороту 2022 року.
