Йдеться про проведення інвазійної штучної вентиляції легень, зокрема про штучне завищення кількості наданої послуги в межах Програми медичних гарантій. Одна з місцевих лікарень, згідно зі звітами, надала найбільшу кількість послуг ІШВЛ – понад 60% від загальної кількості таких послуг наданих всіма медичними закладами в Україні. Нині директору міської лікарні, завідувачу відділення та двом медикам повідомлено про підозру.
Оперативники Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області спільно зі слідчими Мукачівського районного управління поліції викрили службових осіб одного із медичних закладів області, які організували схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними в межах Програми медичних гарантій.
За даними слідства, посадовці лікарні вносили до електронної системи охорони здоров’я недостовірні відомості, штучно завищуючи обсяги наданих медичних послуг та пролікованих випадків. Йдеться про проведення інвазійної штучної вентиляції легень. Проте, як з’ясували правоохоронці, кількість наданих послуг була штучно завищена, вони надавалися у тому числі і неіснуючим пацієнтам. Також у наявності медичного закладу не було відповідної кількості апаратів ШВЛ, щоби стільки пацієнтів мали змогу отримати інвазійну штучну вентиляцію легень.
На підставі сфальсифікованих даних здійснювалося нарахування та перерахування коштів Національної служби здоров’я України. Внаслідок протиправних дій державному бюджету України завдано збитків на суму понад 9,5 мільйона гривень.
19 червня директору міської лікарні та завідувачу відділення повідомили про підозру. Їхні дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 364 (зловживання службовим становищем) та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, дії завідувача відділенням та ще двох медиків кваліфіковані ч. 2 та 3 ст.27, ч. 3 ст. 362 (несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах).
Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини вчинення злочину та можливих співучасників.
Заходи з викриття проводились спільно з СБУ за сприяння Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Мукачівська окружна прокуратура.
До відома: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Служба безпеки ліквідувала масштабну схему привласнення бюджетних коштів на модернізації енергетичної інфраструктури Закарпатської області.
За результатами комплексних заходів викрито місцевого експосадовця, який причетний до розкрадання 104 млн грн під час будівництва захисної споруди для місцевої ключової електропідстанції.
Як з’ясувало розслідування, фігурантом виявився колишній очільник обласної Служби відновлення та розвитку інфраструктури Закарпаття.
Перебуваючи на посаді у березні 2024 року, чиновник підписав акти виконаних робіт на зведення захисту для енергооб’єкта від повітряних атак рф.
Загальна вартість проєкту становила 5,1 млрд грн. Щоб привласнити частину цих грошей, посадовець погодив закупівлю підрядником будматеріалів за штучно завищеною вартістю.
Одержану «різницю» ділки вивели у тінь через підконтрольні фірми і розподілили між всіма учасниками оборудки.
Після привласнення державних коштів були створені передумови для можливого зриву встановлених термів завершення будівництва об’єкта. Захисні споруди досі залишаються недобудованими.
Ініційована Службою безпеки експертиза підтвердила факти злочину.
Під час обшуків за місцями проживання і колишньої роботи ексчиновника виявлено документацію та комп’ютерну техніку з доказами незаконної діяльності.
Наразі фігуранту повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах).
Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до розкрадання державного бюджету.
Комплексні заходи проводили за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України.
В Україні викрили схему розкрадання бюджетних коштів під час будівництва командного пункту на Житомирщині. Збитки оцінюються у 2,7 мільйона гривень.
Про це повідомляється Служба безпеки України у Telegram.
Що сталося
Правоохоронці затримали співвласницю приватної компанії, яка займалася будівництвом командного пункту на території однієї з військових частин у Житомирській області.
За даними слідства, під час виконання оборонного замовлення було привласнено щонайменше 2,7 млн гривень бюджетних коштів.
Жінка одночасно була співвласницею компанії та інженером технічного нагляду. Вона мала контролювати якість робіт і дотримання строків будівництва.
Як працювала схема
Слідство встановило, що замість належного контролю підозрювана підписала документи про завершення будівництва, хоча об’єкт фактично не був добудований.
Крім того, підрядники використовували неякісні будівельні матеріали. Через це споруда не могла виконувати своє оборонне призначення.
Проведена інженерно-технічна експертиза підтвердила, що військовий об’єкт перебуває у неналежному технічному стані.
Що загрожує підозрюваній
Жінці повідомили про підозру за статтею про службову недбалість.
Наразі триває розслідування. Правоохоронці встановлюють усіх учасників оборудки.
Підозрюваній загрожує до 5 років позбавлення волі.
На Дніпропетровщині викрили корупційні схеми під час будівництва оборонних рубежів. Посадовці військової частини разом із цивільними спільниками завдали державі понад 14 млн грн збитків.
Про це повідомив Генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За його словами, йдеться про одну військову частину, де діяли дві схеми із закупівлею матеріалів для фортифікацій. У 2024 році посадовці частини разом із цивільними спільниками організували закупівлі матеріалів за завищеними цінами.
За даними слідства, підконтрольні підприємства отримували прямі договори, а ціни в них були приблизно на 20% вищими за ринкові. Бюджетні кошти перераховували на рахунки компаній, після чого гроші переводили у готівку або легалізували. При цьому матеріали для оборонних позицій фактично закуповували значно дешевше.
Один із епізодів, за даними слідства, організував командир військової частини у званні полковника. Тільки з травня по червень 2024 року державі було завдано 7,3 млн грн збитків. Йому повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
В іншому епізоді брали участь начальник групи державних закупівель військової частини, офіцер цієї групи, його дружина та цивільний арбітражний керуючий. За даними слідства, вони привласнили ще близько 6,7 млн грн.
Трьом підозрюваним уже обрано запобіжні заходи, ще один перебуває в лікарні. Слідство триває, правоохоронці перевіряють причетність інших посадовців та можливі розкрадання на десятки мільйонів гривень.
Служба безпеки України спільно з Бюро економічної безпеки викрили підсанкційного бізнесмена та його спільників у привласненні близько 68 млн грн з українських енергокомпаній.
Про це повідомили у СБУ.
За даними слідства, фігурант організував масштабну схему, перебуваючи за кордоном, і залучив до неї топменеджмент підконтрольних підприємств. Для себе він створив фіктивну посаду радника голови правління компанії, яка постачає електроенергію від магістральних мереж до кінцевих споживачів. Щомісячна зарплата бізнесмена склала 1,5 млн грн – у шість разів перевищуючи максимальні обмеження, встановлені Нацкомісією з регулювання енергетики.
Щоб бізнесмен «не перевантажувався», йому оформили робочий графік лише на чотири години на тиждень. За цією схемою він обходив санкції та виводив кошти з енергетичних підприємств України.
На підставі зібраних доказів наразі підсанкційному бізнесмену заочно повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (організація привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою). Наразі він перебуває за межами України, і тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності.
Крім того, троє керівників енергокомпаній отримали підозри за співучасть у розкраданні коштів. Фігурантам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Закарпатська обласна прокуратура повідомила про підозру посадовцю Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області у справі щодо розкрадання коштів під час ремонту дороги Р-21 Долина – Хуст.
За даними слідства, під час виконання робіт він підписав 14 актів приймання будівельних робіт. У документах, зокрема в частині покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, було застосовано завищений показник середньої кошторисної заробітної плати — 14,5 тис. грн замість затверджених 10 тис. грн. Це призвело до штучного збільшення вартості робіт на понад 3,1 млн грн.
Розслідування у цьому провадженні триває. Раніше підозру отримав інженер технічного нагляду – чинний депутат Міжгірської районної ради, який погодив 14 актів із недостовірними даними, що дало змогу перерахувати кошти за фактично невиконані роботи. Крім того, до суду вже скеровано обвинувальний акт щодо колишнього директора підприємства-підрядника, якого слідство вважає організатором завищення вартості асфальтобетонних сумішей та робіт із їх укладання.
Новому підозрюваному інкримінують розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем та службове підроблення (ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України).
Ужгородська окружна прокуратура повідомила про підозру приватному підприємцю, який виконував підрядні роботи на території міжнародного аеропорту «Ужгород», та заволодів майже 700 тис. грн на фактично невиконаному ремонті.
За матеріалами слідства, підприємець у листопаді 2022 року взяв на себе зобов’язання на проведення капітального ремонту дорожнього покриття на території аеропорту до кінця 2022 року. Йдеться про близько 600 метрів дороги по периметру аеропорту.
Як підтверджено експертами, фактично ж значна частина задекларованих робіт виконана не була, а реальний стан дороги не відповідав звітній документації.
Попри це підрядник підписав і завірив печаткою офіційні акти та довідки, у яких зазначив завищені обсяги виконаного ремонту. Саме на підставі цих документів бюджетні кошти були перераховані на рахунок підприємця в повному обсязі. Сума збитків склала майже 700 тисяч гривень.
Дії підприємця кваліфіковано як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та службове підроблення (ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України).
Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського районного управління поліції, за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури. Оперативний супровід – Закарпатські обласні управління УСР та СБУ.
Про це інформує пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
Державне бюро розслідувань викрило злочинну організацію, яка розікрала майже три мільярди гривень на інженерних боєприпасах для Сил оборони України, головним чином на неякісних протитанкових та протипіхотних мінах.
Про це пише пресслужба ДБР.
Зловмисники створили схему з привласнення коштів на державних оборонних замовленнях. Вони використали фірму, яка раніше ніколи не займалася виробництвом мін, але отримала доступ до контрактів Міністерства оборони України та багатомільярдних авансів.
Учасники схеми штучно “розігнали” фінансові показники підприємства через перекази коштів між пов’язаними структурами та організували підготовку технічної та конструкторської документації на протипіхотні міни ПВП-50 і ПВП-200, а також на протитанкові міни МПТ-23П2 із завідомо неправдивими відомостями.
“Зазначали підривники, які фактично не могли використовуватися з такими виробами, завищували реальну вагу вибухових пристроїв, передбачали застосування вибухових речовин з невідповідним хімічним складом… вказувалися нібито проведені випробування, які насправді або взагалі не проводилися за окремими параметрами, або ж показали негативні результати”, – зазначили в ДБР.
Посадові особи міністерства не звернули увагу на ці моменти під час погодження документів та схвалення контрактів. Випробування погодили проводити раз у п’ять років, або після виготовлення 10 тисяч одиниць продукції – фактично, це унеможливило контроль.
“У результаті було укладено п’ять державних контрактів, за якими на рахунки підприємства перерахували понад 2,9 млрд грн авансових коштів. Поставлені міни виявилися непридатними до використання – вони або не спрацьовували, або не мали заявлених уражаючих властивостей. За окремими контрактами продукцію взагалі не поставили, а отримані аванси не повернули”, – повідомили в ДБР.
Співробітники ДБР 8 січня 2026 року в рамках кримінального провадження провели обшуки та затримали чотирьох учасників злочинної організації – зокрема організатора. Затриманим повідомили про підозру привласненні коштів в особливо великих розмірах, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також у створенні та участі в злочинній організації.
Також про підозру в умисному невиконанні службових обов’язків, що призвело до тяжких наслідків для обороноздатності держави повідомили чотирьом посадовим особам з військових представництв МОУ та посадовцю держпідприємства. Одному з фігурантів вдалося втекти, він перебуває у розшуку.
“Наразі щодо всіх підозрюваних готуються клопотання до суду про обрання запобіжних заходів. Досудове розслідування триває”, – додали у повідомленні.
Правоохоронці заявили про викриття схеми незаконного заволодіння електроенергією на понад 168 мільйонів гривень.
Про це повідомили в Офісі генпрокурора.
У справі є троє підозрюваних: директор комерційного підприємства, на цей час колишній директор компанії-постачальника електроенергії та посадовець «Укренерго».
Слідство встановило, що посадовці промислового підприємства ініціювали укладення договору постачання електроенергії з підконтрольним постачальником, водночас фактично не маючи наміру оплачувати спожиті обсяги.
Водночас електропостачальник, за даними слідства, не закуповував електроенергію у встановленому порядку, а отримував її коштом небалансів, сформованих оператором системи передачі. Обов’язкові платежі за небаланси не здійснювалися.
В Офісі генпрокурора кажуть, що посадовець ПрАТ «НЕК “Укренерго”», обіймаючи керівну посаду та маючи повноваження щодо адміністрування розрахунків на ринку електричної енергії, «умисно не вжив передбачених законодавством заходів реагування».
Унаслідок цього, за даними слідства, безпідставно відпущено понад 82 тисячі МВт·год електричної енергії, загальна вартість якої становить понад 168 мільйонів гривень, що спричинило матеріальну шкоду ПрАТ «НЕК “Укренерго”» та призвело до тяжких наслідків.
Під час обшуків за місцем проживання підозрюваних вилучили чорнові записи та документи, що мають доказове значення.
Про підозру повідомили трьом учасникам схеми. Директору комерційного підприємства та колишньому директору електропостачальника інкриміновано привласнення коштів ПрАТ «НЕК “Укренерго”» (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України).
Відповідальній посадовій особі ПрАТ «НЕК “Укренерго”» інкримінують зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи (ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України).
Обвинувачені – очільниця місцевого науково-дослідного інституту національної академії аграрних наук та її підлегла – завідувачка зернового складу.
За матеріалами слідства, жінки, змовившись між собою, незаконно видали зі складу 140 тонн проса та 160 тонн сої, яке було державною власністю. Щоб приховати злочин, спільниці в документах обліковували зерно в розділі «запаси», проте фактично воно існувало на складах НААН тільки віртуально.
Експертом підтверджено, що сума збитків складає 1,9 млн. грн.
Підозрюваним інкриміновано розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем вчинене за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану та службове підроблення (ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України)
Досудове розслідування здійснювали детективи ТУ БЕБ в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід – управління стратегічних розслідувань ДСР НПУ.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Про це повідомляє пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
