Заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрія Синюка, якого підозрюють у систематичному витоку даних щодо розслідувань, зокрема у справі «Мідас», звільнили з посади.
Про це Radio NV повідомили джерела в антикорупційних органах.
Співрозмовники зазначають, що спочатку щодо Синюка було розпочато службове розслідування через його регулярні зустрічі з особами, які могли бути фігурантами кримінальних проваджень. Після цього було ухвалено рішення про його звільнення.
За інформацією джерел Radio NV, Синюк міг протягом тривалого часу передавати конфіденційні дані й щодо інших справ, зокрема тих, що стосуються Офісу президента.
Правоохоронці вручили колишньому віцепрем’єр-міністру України клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Про це повідомила пресслужба НАБУ.
У повідомленні не вказано ім’я ексчиновника, але, судячи з матеріалів справи, йдеться про Олексія Чернишова.
«За даними слідства, експосадовець був серед відвідувачів так званої «пральні» – місця, де здійснювалася легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом. Цей об’єкт перебував під контролем керівника злочинної організації, викритої НАБУ та САП напередодні. Детективи задокументували передачу підозрюваному та його довіреній особі понад 1,2 млн доларів США та майже 100 тис. євро готівкою», – йдеться у повідомленні.
Бізнесмен Тимур Міндіч, який є основним фігурантом розслідування масштабної корупційної схеми в енергетиці, ймовірно, також мав вплив Рустема Умєрова, який раніше обіймав посаду міністра оборони.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури під час судового засідання.
Сьогодні проходить слухання щодо обрання запобіжного заходу колишньому раднику міністра енергетики, ексзаступнику голови Фонду держмайна Ігорю Миронюку – одному з фігурантів цієї справи.
За словами прокурора, Міндіч мав вплив не лише на міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше очолював Міністерство енергетики, але й на секретаря Ради національної безпеки та оборони України Рустема Умєрова.
„Впродовж 2025 року встановлено факти злочинної діяльності Міндіча у сфері енергетики шляхом здійснення впливу на міністра енергетики Галущенка та у сфері оборони – шляхом здійснення впливу на міністра оборони Умєрова”, – зазначив прокурор.
Слідство вважає, що через свої зв’язки Міндіч координував корупційні процеси у двох стратегічних секторах – енергетиці та обороні.
Спецоперація з документування діяльності злочинної організації тривала понад 15 місяців – із літа 2024 року. За цей час було зібрано великий масив доказів і тисячі годин аудіозаписів. Наразі НАБУ та САП надають правову оцінку діям усіх фігурантів справи.
На завершальному етапі до операції залучили майже весь особовий склад детективів Національного антикорупційного бюро. За рішеннями суду проведено понад 70 обшуків у Києві та регіонах, вилучено значну кількість документів і готівки.
Розслідування триває – детективи НАБУ та прокурори САП продовжують встановлювати інших учасників злочинної схеми.
Раніше НАБУ і САП повідомили про викриття масштабної корупційної схеми в компанії „Енергоатом”. На тлі розслідування президент Володимир Зеленський підкреслив, що очищення компанії від корупції є одним із головних завдань держави.
Тим часом наглядова рада НАЕК „Енергоатом” оголосила про скликання спеціального засідання у зв’язку з корупційним скандалом в енергетичній сфері.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко створив комісію для проведення службового розслідування щодо можливого витоку даних досудового розслідування НАБУ та САП.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook САП.
Зазначається, що таке рішення керівник САП ухвалив на підставі рапорту одного з прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво в розслідуванні масштабної корупційної схеми у сфері енергетики та низці інших справ.
Службове розслідування здійснює відділ внутрішнього контролю САП. Його висновки можуть стати підставою для адміністративних та процесуальних рішень.
Загальна вартість активів – понад 8,2 млн гривень. Прокурор САП звернувся до суду з позовом про їх стягнення в дохід держави.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до ВАКС щодо необґрунтованих активів нардепа. Йдеться про 5 квартир, майнові права на квартиру та автомобіль Toyota Land Cruise, які в період 2021-2023 років набув чинний народний депутат України. Про це повідомляє САП.
Зазначається, що загальна вартість активів – понад 8,2 млн гривень.
З метою приховання факту набуття вказаного майна було вжито заходи до оформлення права власності на свого батька та співмешканку брата.
Аналізом майнового стану народного депутата, членів його сім’ї та родичів встановлено неможливість набути ці об’єкти за рахунок законних доходів. Зважаючи на це, прокурор САП звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Українські правоохоронці відкрили близько 700 кримінальних проваджень проти топ-посадовців. Ще 300 справ перебувають на різних стадіях в судах.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка на брифінгу.
„В роботі близько 700 кримінальних проваджень. Це тих, які на досудовому (розслідуванні – ред.). Але там деякі справи, які реєструються за рішенням суддів і фактично одразу видно, що в них немає перспективи. Але все одно на них витрачається час, щоб спростувати ті доводи, які наведені в заяві особи”, – повідомив він.
За словами Клименка, також є близько 300 кримінальних проваджень, які перебувають на різних стадіях в судах.
До суду направлені клопотання про обрання запобіжних заходів іншим фігурантам справи, серед яких колишній голова Луганської ОДА Сергій Гайдай і народний депутат Олексій Кузнєцов.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомили про підозру шести учасникам корупційної схеми із закупівлі дронів та РЕБ, серед яких колишній голова Луганської ОДА Сергій Гайдай і народний депутат Олексій Кузнєцов. Про це антикопуційні відомства повідомили у понеділок, 4 серпня.
Зокрема, Гайдай і Кузнєцов отримали підозри за статтями про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією та прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.4 ст.368 Кримінального кодексу України).
Інші підозри у справі:
начальник міської військової адміністрації – ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України;
командир військової частини Національної гвардії– ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України;
фактичний бенефіціарний власник підприємства – виробника БПЛА – ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України
директорка підприємства-виробника БПЛА – ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
За погодженням генпрокурора до суду вже направлено клопотання про обрання підозрюваному народному депутату запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 30 млн грн.
Також до суду направлені клопотання про обрання запобіжних заходів іншим фігурантам справи.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить конфіскувати квартиру та два машиномісця судді Шевченківського районного суду Києва Андрія Анохіна та його дружини-судді Подільського райсуду столиці Лесі Будзан вартістю 7,32 млн грн.
Про це йдеться в рішенні Вищого антикорупційного суду від 25 липня про забезпеченні позову та підтверджують прізвища співрозмовники в антикорупційних органах, повідомляє «Слово і діло».
Як вказується, подружжя суддів наприкінці 2022 року та початку 2023 року набули у власність квартиру в Києві загальною площею 104 квадратних метри і два паркомісця в столиці на загальну суму 7,32 млн грн. Суддя Будзан та рідний брат Анохіна Сергій Бабушкін придбали квартиру по 50% кожний, а також по машиномісцю в столиці.
На думку прокурора, дружина судді Анохіна не мала фінансової можливості придбати вказане майно. До того ж, зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що брат судді є лише номінальним власником одного з машиномісць та другої частки квартири. Він не використовує придбане майно, не здійснює витрати на його утримання та обслуговування, а також був фінансово неспроможним його придбати. Як встановила САП, подружжя суддів не мали законних доходів для придбання цього майна. Прокурор просив накласти арешт на цю квартиру та два машиномісця. Суд заяву про забезпечення позову задовольнив.
Як відомо, САП подала позов про конфіскацію активів депутата Київради Ігоря Галайчука та його дружини Марії. За даними САП, депутат Галайчук і його дружина Марія упродовж 2021–2022 років набули у власність сім земельних ділянок під Києвом та побудували два будинки загальною вартістю 9,7 млн грн. Крім того, у результаті продажу двох земельних ділянок та двох будинків за цінами, вищими за вартість їх набуття, подружжя отримало дохід на загальну суму 10 млн грн. Аналізом офіційних доходів і витрат сім’ї установлено, що вони не мали достатніх законних доходів для придбання цих активів.
Увечері 23 липня в різних містах України розпочались акції протесту через законопроєкт №12414, який обмежує повноваження НАБУ та САП. Напередодні його підписав президент.
Люди збирались у Миколаєві, Чернігові, Кременчуці, Чернівцях, Дніпрі, Запоріжжі. У Києві акцію біля театру імені Івана Франка анонсували на 20:00.
Як підрахувало „Суспільне”, загалом акції анонсували щонайменше у 17 містах.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо можливих неправомірних дій віцепремʼєр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністерки юстиції України Ольги Стефанішиної.
Про це повідомляють джерела та нардеп Олексій Гончаренко.
За даними РБК-Україна, САП розпочала провадження за фактами, викладеними в матеріалі „Української правди”. Наразі про підозру у вказаному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено. Досудове розслідування триває.
Що передувало
Сьогодні народний депутат Олексій Гончаренко опублікував допис, у якому йшлося про те, що САП відкрив справу проти Стефанішиної.
„Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України)”, – написав Гончаренко.
Стаття передбачує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
