Слідчі Нацполіції повідомили про підозру військовому блогеру, який ошукав підписників під час збору коштів для підрозділу ЗСУ.
Мова йде про Владіслава Сорда (справжнє ім’я Владислав Гранецький-Стафійчук).
У липні 2022 року Сорд написав в одній із соцмереж, що має можливість придбати пʼять мінометів іноземного виробництва загальною вартістю близько 3,5 мільйони гривень. Терміновість й важливість збору обґрунтував тим, що вони допоможуть військовим у боях під Ізюмом.
Як зʼясували слідчі Нацполіції, певну частину коштів чоловік залишив собі. Мова йде про щонайменше 350 тисяч гривень, привласнених зі зборів. Про це свідчить рух коштів по його приватних карткових рахунках, до даних якого правоохоронці отримали санкціонований доступ під час розслідування.
Поліцейські виявили зловмисника у Вінниці за місцем його проживання і оголосили йому про підозру за шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому (ч. 3 ст. 190).
Раніше у мережі Сорда звинувачували у тому, що він відкрив збір 3,5 мільйона гривень на 5 мінометів для підрозділу “Сенека” 93 бригади, але не прозвітував про нього, і так і не придбав. Після обіцянок “розказати всю історію” військовий визнав, що витратив гроші “на інші потреби “Сенеки”.
Згодом у різних соцмережах почали з’являтися свідчення різних людей, які скаржилися на Сорда і підозрювали його у шахрайстві.
Шахраї почали використовувати інструменти штучного інтелекту у своїх схемах. Вони зламують акаунти, підробляють фото або відео, і просять гроші у знайомих власника акаунту.
Про це повідомила Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації.
«Шахраї використовують інструменти штучного інтелекту у шахрайських схемах. За допомогою ШІ шахраї можуть підробити ваші фото, відео і навіть голос. Ось як це працює: шахраї зламують акаунти в месенджерах і просять позичити гроші у друзів власника акаунту», – сказано в повідомленні.
І щоб бути переконливішими, за даними відомства, шахраї надсилають голосові повідомлення, клонуючи голос людини за допомогою штучного інтелекту, використовуючи записи, які людина раніше надсилала в чатах.
Після цього потенційні жертви можуть справді повірити, що допомагають своєму другу.Play Video
У Держспецзв’язку розповіли, як вберегтися від шахраїв:
передзвонити другові або запитати у нього те, що можете знати тільки ви вдвох, це може бути просте питання, наприклад, «як ми познайомилися?»;
налаштувати на сторінці двофакторну автентифікацію.
Із заявами про шахрайство троє бердичівлян звернулися до правоохоронців 6 листопада.
Про це повідомляє Бердичівський райвідділ поліції.
«71-річний пенсіонер розповів, що в соціальній мережі натрапив на оголошення про виплату одноразової допомоги. Тож одразу перейшов у запропонований у посиланні месенджер. Далі він вказав конфіденційні відомості щодо картки та через деякий час виявив списання 8 660 гривень. За таким же алгоритмом оформлення “грошової допомоги” втратив 18 тисяч гривень і 63-річний містянин. А 58-річна заявниця вказала на інтернет-ресурсі свої персональні дані та банківську картку. За деякий час їй зателефонував незнайомець і попросив продиктувати код, що мав надійти їй у месенджер нібито для зарахування коштів. Після цього з її рахунку зникли 8 100 гривень», – йдеться у повідомленні.
За всіма фактами слідчі розпочали кримінальні провадження за ст. 190 (Шахрайство) КК України, в межах яких встановлюють причетних осіб.
Протягом 12 років бухгалтер Міністерства закордонних справ Румунії переказувала зарплати своїм близьким, котрі ніколи не були співробітниками відомства. Міністерство звернулося до правоохоронних органів.
Бухгалтерку підозрюють у перерахуванні різних сум із фондів відомства з 2012 по 2024 рік своєму другові та його сину, обидва вони – військовослужбовці.
Розслідування, розпочате за заявою Міністерства закордонних справ, триває.
Жінку викрив її коханець і його син після того, як вони посварилися.
Розслідування веде і військова прокуратура.
«В середньому вона переказувала від десяти до п’ятнадцяти тисяч леїв, з яких я залишав собі 3 тисячі, ніби як додатковий заробіток. До армії я працював приватним підприємцем», – розповів чоловік кореспонденту Pro TV.
За оцінками, бухгалтерка завдала Міністерству закордонних справ близько двох мільйонів леїв збитків.
За процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури 44-річному жителю Мукачева повідомлено про підозру у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України).
У ході слідства встановлено, що закарпатець шляхом обману заволодів понад 7 млн грн, які призначалися родині загиблого військовослужбовця.
Підозрюваний був у довірливих відносинах із сім’єю захисника, адже був його хрещеним батьком. Відтак запропонував матері чоловіка допомогу з оформленням документів для отримання одноразової грошової виплати від держави. Відкриттям банківського рахунку «допомога» не завершилася – він переконав потерпілих тимчасово залишити у нього картку. Нараховані на неї кошти обіцяв витратити на благоустрій могили загиблого та перерахувати частину сину військового.
Протягом липня 2022 року – лютого 2023 року підозрюваний частинами встиг зняти майже 7,2 млн грн. Після чого повернув банківську картку потерпілій, залишивши на ній 350 тис. грн.
Наразі закарпатець перебуває під вартою за обвинуваченням у вчиненні іншого злочину.
Слідство у кримінальному провадженні здійснює ГУ Нацполіції Закарпаття.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
За процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури повідомлено про підозру трьом адміністраторам одного з Територіальних сервісних центрів МВС, які безпідставно змінювали у системі статус зарезервованих талонів, що повинні надаватись виключно особам з інвалідністю та іншим пільговим категоріям (ч. 3 ст. 361 КК України). Також повідомлено про підозру жінці, яка за 3,5 тис. гривень допомагала перереєструвати автомобіль поза чергою (ч. 2 ст. 369-2 КК України).
Встановлено, що троє адміністраторів одного з ТСЦ втручались без передбаченого Законом дозволу в «Систему керування чергою» сервісного центру, безпідставно змінюючи статус талонів – «резерв», після чого такі талони ставали «звичайними» та надходили до системи.
Окремим особам адміністратори повідомляли коли саме в системі з’являться ці талони для того, щоб саме вони отримали їх без черги. Задокументовано близько 20 епізодів такого втручання в «Систему керування чергою».
Окрім того, у вказаному ТСЦ затримано жінку, яка за гроші «допомагала» прискорити перереєстрацію авто поза чергою. Її послуги коштували від 3,5 тисяч грн. за один автомобіль. Використовуючи свої зв’язки у сервісному центрі, жінка допомагала перереєструвати машини за підробленими довідками із ТЦК. Задокументовано два випадки такої перереєстрації. Встановлюються особи, які допомагали їй у цьому.
Жінку затримали в порядку ст. 208 КПК України під час отримання чергової суми неправомірної вигоди – 3500 гривень.
Санкція статті, інкримінованої адміністраторам, передбачає до 8 років позбавленні волі.
Жінці, затриманій під час одержання грошей, загрожує до 5 років позбавлення волі.
На даний час вирішується питання про обрання запобіжних заходів підозрюваним та відсторонення адміністраторів від займаних посад.
Досудове розслідування здійснюється слідчими Печерського УП ГУ НП у місті Києві за оперативного супроводу Київського МУ ДВБ Нацполіції України.
Про це інформує пресслужба Київської міської прокуратури.
Як повідомили у поліції, місяць тому мешканка Тернополя познайомилась в інтернеті з чоловіком. Вони спілкувалися онлайн і згодом незнайомець завоював її довіру. Він розповів, що живе за кордоном і попросив її допомогти отримати посилку з грошима у сумі 40 тисяч доларів та переслати її доньці в Індію.
Чоловік обіцяв, що вона зможе залишити собі частину грошей як бонус. Жертва погодилася і почала отримувати дзвінки від людей, які представлялися співробітниками компанії доставки. Вони вимагали оплатити різні „послуги” – розмитнення та інші витрати.
За кілька днів тернополянка перерахувала на різні банківські картки пів мільйона гривень, але посилку так і не отримала, а зв’язок із „другом” перервався.
Зрозумівши, що стала жертвою обману, потерпіла звернулася до поліції. За фактом шахрайства розпочато досудове розслідування відповідно до ч. 4 статті 190 Кримінального кодексу України.
Чоловік продавав неіснуючі автомобільні шини через онлайн-платформу. Серед постраждалих 10 військовослужбовців, а схема діяла 10 місяців, поки її не викрили правоохоронці.
26-річний сумчанин ошукав 41 особу, зокрема 10 військовослужбовців, продаючи неіснуючі товари. Про це повідомляє Прокуратура Сумщини.
За даними слідства, зловмисник розміщував оголошення на онлайн-платформі про продаж автомобільних шин за привабливою ціною, підкріплюючи їх якісними фотографіями. Покупцям пропонували повну оплату товару або передплату у вигляді авансу. Після отримання грошей чоловік припиняв зв’язок, залишаючи клієнтів без товару та коштів.
Протягом 10 місяців своєї діяльності обвинувачений встиг привласнити 235 тисяч гривень. Злочинну схему вдалося припинити завдяки співпраці управління карного розшуку та слідчих Сумського районного управління поліції.
За процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури групі з 4 осіб повідомлено про підозру у шахрайстві в особливо великих розмірах, підробленні офіційних документів і їх використанні (ч. 4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України).
Серед підозрюваних і організатор незаконної оборудки – мешканець Кривого Рогу. Чоловік розробив план фіктивного відчуження двох земельних ділянок на полонині Драгобрат – в одному з найбільш туристично привабливих курортів Закарпаття. Ринкова вартість цих земель складає 8,5 млн грн.
Для цього залучив до протиправної діяльності спільників, за допомогою яких отримував майнові права на вказані об’єкти нерухомості. На підставі підроблених актів ділки виготовляли земельну документацію, ділянкам присвоювали кадастрові номери та реєстрували їх.
Усе це давало можливість у подальшому розпоряджатися землями на власний розсуд, що ділки і зробили. Вони відчужили ділянки, що перебували у комунальній власності, без відома Ясінянської громади. Після ряду фіктивних операцій землі за значно заниженою вартістю придбав сам організатор схеми.
Днями за доводами прокурора суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внести майже 8,5 млн грн застави. Іншим підозрюваним незабаром також оберуть запобіжні заходи.
Подальше досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює Нацполіція Закарпаття за оперативного супроводу УКР ГУНП в Закарпатській області.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Дзвінки нібито з банку посіли лише третє місце. Їх обігнали два інших види шахрайства, пов’язані з інтернетом.
Найпоширеніші види шахрайства в Україні пов’язані з інтернет-замовленнями, фішингом та фейковими дзвінками нібито з „банків”. Про це в інтерв’ю виданню Детектор медіа розповів начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Олександр Ульяненков.
Він зазначив, що кіберполіція щодня аналізує всі звернення та ділить їх на підкатегорії.
„Основна підкатегорія, яку ми зараз бачимо, – це недоставлення замовлень, зроблених через інтернет. Це стосується купівлі-продажу товарів в інтернеті, розміщення оголошення про надання певних послуг, і при цьому отримується часткова або повна передплата. На другому місці – фішинг. Це кваліфіковане шахрайство, де за допомогою методів соціальної інженерії та програмних засобів робляться посилання, які схожі на оригінальні сайти. Третє місце на сьогодні займають дзвінки „з банку”, – розповів Ульяненков.
При цьому він відзначив зменшення кількості дзвінків від шахраїв, які представляються працівниками банківських установ. Це відбулося завдяки співпраці правоохоронців із банківським регулятором і безпосередньо банками.
За словами правоохоронця, кіберполіція вживає заходів для блокування номерів, які щодня застосовуються у шахрайських цілях.
„Також знешкодили чимало шахраїв в установах виконання покарань, звідки часто робили такі дзвінки, встановили їхніх співучасників „з волі”, які переводили в готівку привласнені кошти. Тому ми бачимо значне зменшення кількості таких дзвінків, але такий вид шахрайства ще існує”, – зазначив Ульяненков.
За останній рік кількість звернень громадян до правоохоронців через дії інтернет-зловмисників зменшилася, але при цьому викритих шахрайських груп побільшало. За вісім місяців 2024-го кіберполіція знешкодила 23 організовані групи – на шість більше, ніж за аналогічний період минулого року.
