Вищий антикорупційний суд зняв електронний браслет, але продовжив до 23 жовтня дію решти обов’язків, покладених на заступника міністра аграрної політики та продовольства Маркіяна Дмитрасевича. НАБУ і САП підозрюють його у причетності до справи колишнього міністра агрополітики Миколи Сольського.
Таке рішення 23 серпня ухвалив слідчий суддя ВАКС Олег Федоров.
Як відомо, Вищий антикорупційний суд узяв під варту заступника міністра агрополітики Маркіяна Дмитрасевича. Альтернативою йому визначили 20,28 млн грн застави. Ці кошти внесли і підозрюваний вийшов з-під варти. На нього поклали наступні обов’язки: прибувати за кожною вимогою; не відлучатись за межі Києва без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування щодо обставин справи з іншими підозрюваними, свідками та визначеними особами; здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.
Прокурор САП просив продовжити дію цих обов’язків на два місяці. Втім суддя вирішив зняти електронний браслет, оскільки Дмитрасевич демонструє належну процесуальну поведінку.
«Клопотання прокурора САП про продовження строку дії покладених на підозрюваного (Дмитрасевича – ред.) процесуальних обов’язків, у межах кримінального провадження, – задовольнити частково. Продовжити підозрюваному строк дії обов`язків, покладених на нього у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, на 2 місяці – до 23 жовтня 2024 року включно», – йдеться в рішенні.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру міністру агрополітики Миколі Сольському, його заступнику та іншим фігурантам. За версією слідства, учасники схеми забезпечили знищення документів, на підставі яких два держпідприємства у Сумській області мали право постійного користування землею. Через їх відсутність обласний Держгеокадастр склав акт про самовільне зайняття цих ділянок.
Надалі за допомогою підконтрольних посадовців обласного Держгеокадастру ділянки передали у власність заздалегідь визначеним громадянам під виглядом реалізації їх права на безкоштовну землю. При цьому умовою отримання землі у власність було підписання договору про її передачу в оренду приватному агрохолдингу ще до моменту отримання.
Унаслідок реалізації оборудки у 2017-2021 рр. учасники схеми заволоділи 1250 земельними ділянками загальною площею 2493 га, вартість яких на момент вчинення злочину становила понад 291 млн грн. Вони також здійснили спробу заволодіти 3282 га землі вартістю близько 190 млн грн, однак їм завадили детективи НАБУ та прокурори САП, які провели обшуки та наклали на ділянки арешт.
Вищий антикорупційний суд заочно взяв під варту колишнього міністра охорони здоров’я Максима Степанова, якого НАБУ і САП підозрюють у заволодінні понад 450 млн грн, коли він очолював державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна».
Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
«13 вересня 2023 року за клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, слідчий суддя ВАКС обрав запобіжний захід ексдиректору ДП «Поліграфкомбінат», підозрюваному у привласненні та легалізації півмільярда гривень. Суд погодився з доводами прокурора та обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після затримання особи та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу», – інформує САП.
У повідомленні не вказується прізвище підозрюваного, проте, за інформацією ЗМІ, йдеться саме про Степанова. Саме він очолював ДП «Поліграфкомбінат» у період заволодіння вказаними коштами.
Раніше НАБУ викликало до себе ексміністра Степанова та ще одну підозрювану у справі.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру охорони здоров’я Максиму Степанову та іншим особам. За версією слідства, ексдиректор «Поліграфкомбінату», яким тоді був Степанов, для власного збагачення при закупівлі розхідних матеріалів для виготовлення документів (зокрема паспортів для виїзду за кордон та ін.) використав підконтрольну йому компанію зареєстровану в Естонії. Матеріали для українського держпідприємства закуповувались не напряму у виробників, а через цю компанію-прокладку. У такий спосіб ціни завищувались у 4-6 разів. Це дозволило зосередити на рахунках естонської компанії суму у розмірі, який еквівалентний сумі близько 450 млн грн.
Після чого такі кошти, переказувались на рахунки великої кількості компаній, зареєстрованих різних країнах. Таким чином забезпечувалось маскування їх незаконного походження. Для допомоги у реалізації такої схеми, колишній високопосадовець залучив наближену до себе особу та одного із начальників відділів «Поліграфкомбінату».
В Естонії українцю сприяли двоє громадян цієї країни, які забезпечували управління компанією-прокладкою в протиправних інтересах українського державного службовця. Така схема діяла упродовж 2013-2016 років.
Також підозрювані зареєстрували на іноземну компанію право інтелектуальної власності на графічні елементи українських паспортів. У такий спосіб зловмисники отримували додаткову винагороду у формі роялті. Кожен громадянин України при оформленні документів (насамперед паспортів для виїзду за кордон) був змушений платити завищену ціну.
