Аналіз доходів і витрат депутата та членів його сім’ї показав неможливість придбати низки авто коштом законних доходів.
Вищий антикорупційний суд визнав необґрунтованими активи, пов’язані з народним депутатом, та постановив стягнути в дохід держави понад 7,2 млн грн. Про це інформує САП у п’ятницю, 15 травня.
Мова про автомобілі:
Toyota Land Cruiser 200, 2020 р.в.;
BMW 730LD, 2020 р.в.;
BMW Х5, 2020 р.в.
Суд постановив стягнути в дохід держави їхню вартість у сумі 7 255 976 гривень.
Рішення можуть оскаржити протягом 30 днів з дня складення його повного тексту.
Під час збору доказів щодо необґрунтованості активів встановлено, що упродовж 2020-2021 років ці автомобілі придбали у приватну власність неофіційні водії народного обранця і пов’язана з ним юридична особа.
Після купівлі згаданих активів їх використовував посадовець. Водночас він навіть отримав допуск для заїзду на територію Верховної Ради.
Втім, провівши аналіз доходів і видатків представника влади та членів його сім’ї, встановлено неможливість набути ці транспортні засоби за рахунок законних доходів.
Вищий антикорупційний суд призначив 9 років позбавлення волі заступнику голови Рівненської обласної ради Сергію Свисталюку, визнавши його винуватим у одержанні неправомірної вигоди та зловживанні впливом.
Про це повідомила пресслужба ВАКС.
За рішенням суду, Свисталюку призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі. Також йому заборонено протягом 3 років обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій представника місцевого самоврядування, як на постійній, так і на тимчасовій основі або за спеціальним повноваженням.
Окрім цього, суд постановив конфіскувати частину майна – 500 тисяч гривень.
До моменту набрання вироком законної сили обвинувачений залишатиметься під заставою та зобов’язаний виконувати визначені судом процесуальні обов’язки. Зокрема, він повинен:
прибувати за кожною вимогою до суду,
повідомляти про зміну місця проживання або роботи,
здати паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на перетин державного кордону,
не залишати територію України без дозволу суду.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів через ВАКС до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вищий антикорупційний суд призначив 10 млн грн застави заступнику гендиректора «Укроборонпрому» Тарасу Шийку, якому оголосили підозру у розкраданні та відмиванні понад 32 млн грн через фіктивні агентські договори з іноземними компаніями.
Про це повідомили в Центрі протидії корупції.
Як зазначається, Шийку оголосили підозру у розкраданні та відмиванні коштів через агентські договори з іноземними компаніями, зареєстрованими у Великобританії та Чехії. На момент скоєння злочину Шийко обіймав посаду директора на державному експортному підприємстві «Прогрес».
За даними слідства, у 2014–2019 роках підозрювані створювали схемні агентські договори із закордонними компаніями для надання посередницьких послуг, хоча фактично роботу виконували співробітники держпідприємства. Незважаючи на відсутність реальних послуг, компанії отримали понад 560 тисяч доларів (~13,3 млн грн) та майже 670 тисяч євро (~19,3 млн грн). Кошти нібито переводили на рахунки фіктивних компаній та розподіляли між учасниками групи.
Підозру також повідомили колишньому раднику директора «Прогресу» та бенефіціару приватної компанії, які, за версією НАБУ та САП, були причетні до схеми. Загальна сума викрадених коштів, встановлена слідством, становить 32 млн грн.
Вищий антикорупційний суд призначив засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням судді Воловецького районного суду Закарпатської області Олександра Пелиха у проханні надати та одержанні неправомірної вигоди.
Про це йдеться в рішенні ВАКС від 19 лютого, повідомляє «Слово і діло».
«Призначити підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням (Пелиха – ред.) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у приміщенні Вищого антикорупційного суду», – йдеться в рішенні.
Наступне засідання у справі призначене на 14:00 17 березня.
За версією слідства, що у 2025 році суддя висловив прохання директору приватного товариства надати йому та третім особам неправомірну вигоду за скасування арешту й повернення товариству на відповідальне зберігання майна. Йдеться про 20 куб. м лісоматеріалів. Суддя давав поради щодо підготовки клопотання про скасування арешту майна та детальні інструкції, коли його подавати задля уникнення розподілу на розгляд іншому слідчому судді. Його викрили на одержанні 1300 доларів неправомірної вигоди.
Слідчий суддя ВАКС у середу, 25 лютого, обрав запобіжний захід співробітнику одного з міжрайонних відділів ГУ Служби безпеки України у Києві та області, який підозрюється в отриманні 68 тисяч доларів неправомірної вигоди.
Про це повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Суд постановив взяти фігуранта під варту строком на два місяці з альтернативою внесення застави у розмірі 5 мільйонів гривень.
У разі сплати застави підозрюваний зобов’язаний не залишати межі Києва та Київської області без дозволу слідства чи суду, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, утримуватися від контактів зі свідками, здати документи для виїзду за кордон та носити електронний браслет.
Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід у вигляді застави до депутата Луцької міськради у справі про одержання неправомірної вигоди за сприяння забудові в місті.
Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
За клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, слідчий суддя ВАКС 5 січня 2026 року обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4 992 000 гривень.
Окрім застави, на депутата покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема з’являтися за викликом слідчих і суду, не залишати межі Луцького району без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з визначеним колом осіб, здати всі закордонні паспорти та носити електронний засіб контролю.
За даними слідства, голова однієї з депутатських фракцій Волинської облради у змові з головою цієї ж фракції у Луцькій міськраді вимагав у користувача земельної ділянки в Луцьку 30 тисяч доларів США за ухвалення рішень, які мали надати законні підстави для будівництва багатоквартирного житлового будинку. Правоохоронці задокументували передачу та одержання частини неправомірної вигоди — 15 тисяч доларів США.
Вищий антикорупційний суд наклав арешт на майно колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая у межах справи народного депутата Олексія Кузнєцова про хабарі та «відкати».
Таке рішення 12 серпня ухвалив ВАКС.
«Клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП про арешт майна задовольнити. Накласти арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання (Гайдая – ред.). Накласти арешт на об’єкти рухомого майна, шляхом заборони відчуження та розпорядження майном, яке на праві власності належать підозрюваному та кошти з метою конфіскації майна, як виду покарання», – йдеться в рішенні.
Суд арештував два мобільні телефони iPhone 16 Pro і ще один iPhone 14 Pro Max; автівку Toyota FJ Cruiser 2016 року випуску; мотоцикли Indian Scout Bobber 2024 року випуску; 1500 доларів готівки, які можуть бути частиною неправомірної вигоди, а також ще 26 600 доларів готівки.
Також ВАКС наклав арешт на таке майно начальника військової частини Національної гвардії України Василя Мишанського: iPhone 15 Pro Max; земельну ділянку площею 2 га у Миколаївській області та ще одну ділянку площею 0,0738 га; 3900 грн; та 1/2 частки в земельних ділянках площами 2 га і 0,0957 га.
Крім того, суддя арештував майно власника фірми «Акоптерс» Владислава Марченка, а саме: квартиру; автомобілі Toyota Camry і Porsche Cayenne.
‼️Jérusalem : en fin d’après-midi, à proximité du Cénacle, une religieuse chercheuse à @EBAFJerusalem a été victime d’une agression gratuite. Nous condamnons vivement cet acte de violence sectaire et attendons des autorités qu’elles agissent vite et avec fermeté. #HateCrimeDatapic.twitter.com/7b9ULswHaI
Його підозрюють у незаконному збагаченні на 15,7 млн грн, легалізації незаконно набутих коштів та прийнятті пропозиції хабаря у вигляді робіт з будівництва на 100 тисяч доларів.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Володимир Воронько частково задовольнив клопотання детектива про зміну запобіжного заходу колишньому заступнику голови Офісу президента Андрію Смирнову та змінив запобіжний захід з застави на тримання під вартою з альтернативою застави 18 млн грн.
Смирнова взяли під варту в залі суду. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 15,7 млн грн, легалізації незаконно набутих коштів та прийнятті пропозиції неправомірної вигоди у вигляді робіт з будівництва на 100 тисяч доларів.
За версією слідства, Смирнов набув об’єктів нерухомого та рухомого майна на суму понад 17 млн грн, що на 15,7 млн грн перевищує його законні доходи. Крім того, у 2019–2021 роках Смирнов незаконно набув кошти, які вирішив легалізувати шляхом будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратів на Одещині.
Для маскування він звернувся до бенефіціара товариства, яке володіло землею на березі моря, та передав для зведення об’єктів майже 6,5 млн грн. Будинок було зареєстровано на ТОВ „Авалон 2005”, а після повідомлення Смирнову про підозру був перереєстрований на власника цієї компанії – Андрія Мільмана.
Також на початку 2022 року до Смирнова звернувся власник будівельної фірми „Релікт Інвест”, який будував його будинок. Він описав ситуацію – пояснив, чому розраховував на перемогу в тендері, хоча її не здобув, – і запропонував „відпрацювати” на 100 тисяч доларів в разі сприяння з боку Смирнова. За даними слідства, Смирнов прийняв пропозицію.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для ексзаступника голови офісу президента України Андрія Смирнова, та відправив його під варту до 22 травня.
“Суд призначив запобіжний захід ексзаступнику керівника ОПУ Смирнову у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 18 мільйонів гривень до 22 травня”, – йдеться в повідомленні.
Сторона обвинувачення клопотала про тримання Смирнова під вартою з альтернативою застави понад 20 мільйонів.
Своєю чергою, адвокат експосадовця заявляв, що слідство не навело доказів легалізації коштів.
“Також, не наведені ризики, які є підстави саме для такого запобіжного заходу (тримання під вартою — ред.). Дане клопотання не є обґрунтованим. Пів року триває розслідування і жодних нових доказів у справі немає”, — зазначив захисник Смирнова.
Зауважимо, Національне антикорупційне бюро України повідомило Смирнову про підозру у легалізації незаконно набутих коштів та одержанні хабаря в особливо великому розмірі.
За даними слідства, у період з 2020 по 2022 рр. посадовець набув активи вартістю 17,1 млн грн, маючи заощадження та офіційний дохід за цей період у розмірі понад 1,3 млн грн. Таким чином різниця між вартістю придбаного майна та коштами чиновника становила 15,7 млн грн.
Мовиться про дві автівки (Mercedes-Benz, Volkswagen), два мотоцикли (Honda, BMW), три паркомісця в Києві, квартиру у Львові та земельну ділянку на Закарпатті.
Аби приховати наявність цього майна, посадовець оформив його переважну частину на рідного брата, зберігши за собою право розпоряджатися ним у повному обсязі. Мотоцикл Honda зареєстрував на друга, а згодом переоформив на себе.
Вищий антикорупційний суд зняв електронний браслет, але продовжив до 23 жовтня дію решти обов’язків, покладених на заступника міністра аграрної політики та продовольства Маркіяна Дмитрасевича. НАБУ і САП підозрюють його у причетності до справи колишнього міністра агрополітики Миколи Сольського.
Таке рішення 23 серпня ухвалив слідчий суддя ВАКС Олег Федоров.
Як відомо, Вищий антикорупційний суд узяв під варту заступника міністра агрополітики Маркіяна Дмитрасевича. Альтернативою йому визначили 20,28 млн грн застави. Ці кошти внесли і підозрюваний вийшов з-під варти. На нього поклали наступні обов’язки: прибувати за кожною вимогою; не відлучатись за межі Києва без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування щодо обставин справи з іншими підозрюваними, свідками та визначеними особами; здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.
Прокурор САП просив продовжити дію цих обов’язків на два місяці. Втім суддя вирішив зняти електронний браслет, оскільки Дмитрасевич демонструє належну процесуальну поведінку.
«Клопотання прокурора САП про продовження строку дії покладених на підозрюваного (Дмитрасевича – ред.) процесуальних обов’язків, у межах кримінального провадження, – задовольнити частково. Продовжити підозрюваному строк дії обов`язків, покладених на нього у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, на 2 місяці – до 23 жовтня 2024 року включно», – йдеться в рішенні.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру міністру агрополітики Миколі Сольському, його заступнику та іншим фігурантам. За версією слідства, учасники схеми забезпечили знищення документів, на підставі яких два держпідприємства у Сумській області мали право постійного користування землею. Через їх відсутність обласний Держгеокадастр склав акт про самовільне зайняття цих ділянок.
Надалі за допомогою підконтрольних посадовців обласного Держгеокадастру ділянки передали у власність заздалегідь визначеним громадянам під виглядом реалізації їх права на безкоштовну землю. При цьому умовою отримання землі у власність було підписання договору про її передачу в оренду приватному агрохолдингу ще до моменту отримання.
Унаслідок реалізації оборудки у 2017-2021 рр. учасники схеми заволоділи 1250 земельними ділянками загальною площею 2493 га, вартість яких на момент вчинення злочину становила понад 291 млн грн. Вони також здійснили спробу заволодіти 3282 га землі вартістю близько 190 млн грн, однак їм завадили детективи НАБУ та прокурори САП, які провели обшуки та наклали на ділянки арешт.
