Про це генерал-майор заявив на своїй сторінці у Telegram.
«Я прийняв рішення подати рапорт про відставку з посади командувача Сухопутних військ Збройних Сил України. Це усвідомлений крок, продиктований моїм особистим відчуттям відповідальності за трагедію на 239-му полігоні, внаслідок якої загинули наші воїни», – наголосив він.
Драпатий зазначив, що як командувач не зміг у повній мірі забезпечити виконання своїх наказів.
«Не дотиснув, не переконав, не змінив ставлення до людини в строю. Це моя відповідальність. Поведінка бійців має значення, але головна відповідальність – завжди на командуванні. Саме командири визначають правила, ухвалюють рішення і відповідають за наслідки», – підкреслив командувач Сухопутних військ ЗСУ.
При цьому, Драпатий зазначив, що кругова порука та безкарність – отрута для армії. Він зауважив, що намагався викорінити її з Сухопутних військ.
«Армія, в якій командири несуть особисту відповідальність за життя людей, – живе. Армія, де за втрату не відповідає ніхто, – вмирає зсередини. 12 загиблих. Є поранені. Це молоді хлопці з навчального батальйону. Більшість із них перебували в укриттях. Вони мали вчитись, жити, боротися – не гинути», – додав він.
Драпатий розповів, що він ініціював перевірку всіх обставин трагедії: дій командирів, стану укриттів, ефективності систем оповіщення.
Від головного прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана вимагають піти у відставку на час розслідування звинувачень у домаганнях. Про це пише агенція Reuters з посиланням на джерела та внутрішній документ суду.
За словами співрозмовника агентства, зовнішнє розслідування щодо Хана було погоджено на засіданні керівництва МКС у четвер, 7 листопада. Документ, в якому, серед іншого, міститься вимога «негайної відставки» прокурора заради «незалежного розслідування», був поширений серед держав-членів МКС невизначений час тому.
Хто саме проводитиме розслідування, Reuters з’ясувати не вдалося. У МКС не змогли оперативно прокоментувати ситуацію, адвокати Хана не відповіли на запити агентства.
Інформація про звинувачення Хана у «неправомірній поведінці» з’явилася два тижні тому. Прокурор їх заперечував, заявляв про готовність надати всю необхідну інформацію внутрішньому механізму суду і говорив, що його офіс зазнав «широкого спектру атак та погроз».
«Припущення про таку неправомірну поведінку не відповідають дійсності. Я пропрацював у різних умовах 30 років, і ніхто ніколи не подавав на мене подібних скарг», – стверджував Хан.
За словами джерела агентства, особа, яка звинувачує Хана в сексуалізованому насильстві, не впевнена в незалежності внутрішнього розслідування МКС, оскільки керувати ним мав колишній колега прокурора, а деталі звинувачень вибігли до публічного простору.
Десятки тисяч демонстрантів провели в неділю акцію протесту в центрі столиці Вірменії, вимагаючи відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна після того, як Єреван погодився передати контроль над кількома прикордонними селами Азербайджану.
Демонстрація стала останньою в тижневій серії мітингів, які очолив архієпископ Вірменської апостольської церкви Баграт Галстанян, який очолив рух „Тавуш в ім’я батьківщини”.
Лідери руху заявили на мітингу в неділю, що вони підтримують Галстаняна на посаді наступного прем’єр-міністра.
Як повідомляє News.am, учасники протесту перекривали вулиці в центрі Єревану, водночас поліція провела затримання понад десятка демонстрантів, серед яких депутат фракції „Вірменія” Артур Саркісян, а також син колишнього глави генсека ОДКБ Юрія Хачатурова, Ігор Хачатуров.
Минулого тижня прикордонна служба Азербайджану взяла під контроль чотири села в Газахському районі на кордоні з Вірменією відповідно до угоди, укладеної з Єреваном.
Силове захоплення Азербайджаном всієї території Нагірного Карабаху у вересні минулого року, що спричинило втечу етнічних вірмен, які там мешкали, завдало болючого удару по Єревану. Але воно також проклало шлях до мирної угоди, оскільки прибрало зі столу переговорів давнє джерело розбіжностей.
Азербайджан і Вірменія все ще мають інші невирішені територіальні суперечки, в основному зосереджені на анклавах.
15 травня відбулась дев’ята зустріч комісії з питань делімітації державного кордону двох країн, за підсумками якої сторони підписали протокол про узгодження лінії кордону між чотирма селами (Баганіс, Воскепар, Кіранц і Беркабер) в Тавушській області Вірменії та чотирма селами (Баганіс Айрим, Верхня Аскіпара, Хейрімлі та Гізил Гаджили) в Газахському районі Азербайджану.
