Згідно з даними опитування, яке опублікував ЮНІСЕФ, кожна п’ята дитина в Україні вказала, що втратила близького родича чи друга з початку повномасштабної війни три роки тому.
«Всі ці роки смерть і руйнування є буденністю для кожної дитини в Україні, – сказала Кетрін Рассел, Виконавча директорка ЮНІСЕФ. – Такий рівень насильства спричиняє величезні страждання дітей і позбавляє їх справжнього дитинства».
Третій рік повномасштабної війни в Україні порівняно з 2023-м став для дітей ще більш смертоносним: кількість жертв серед дітей зросла на 50 відсотків. Загалом з лютого 2022 року вбито або поранено понад 2520 дітей. Справжня кількість жертв, імовірно, набагато більша, оскільки це лише підтверджені ООН цифри.
Офіційно зафіксовано, що більше ніж 1600 закладів освіти та майже 790 закладів охорони здоров’я були пошкоджені або зруйновані за останніх три роки.
Війна завдала дітям та підліткам непоправних втрат, що вплинуло на їхній розвиток і добробут на ключових етапах їхнього життя.
Досвід перших трьох років визначає здоров’я та навчання дітей протягом усього їхнього життя. А в Україні діти, які народилися три роки тому, навіть не знають, що таке мирне життя.
Батьки повідомляють, що відчувають фізичне та емоційне виснаження, що впливає на життя всієї сім’ї. Війна також ускладнила доступ маленьких дітей та їхніх батьків до критично важливих послуг.
Підлітковий вік є особливо складним періодом для дітей в Україні. Майже третина підлітків повідомили, що відчувають смуток і безнадію, які заважають їм займатися звичними справами. Ці настрої набагато частіше охоплюють дівчат.
Проблеми із психічним здоров’ям дітей погіршуються через вимушену усамітненість. Багато дітей годинами перебувають в укриттях, втрачаючи можливості для спілкування та навчання. Майже 40 відсотків дітей вчаться лише онлайн або поєднують очні та дистанційні заняття. Вплив війни на навчання є дуже серйозним: середній рівень освітніх втрат становить два роки, коли йдеться про читання, та один рік у математиці.
Зараз у світі зареєстровано 6,86 мільйона українських біженців, майже мільйон з них проживає в Польщі. Для дітей-біженців доступ до шкільної освіти залишається проблемою, оскільки половина дітей шкільного віку у країнах, що прихистили біженців, не зараховані до місцевих освітніх закладів, що впливає на їхні можливості навчатися та спілкуватися з однолітками, а також розвивати основні навички, критично важливі для відновлення України.
ЮНІСЕФ продовжує співпрацю з урядами, місцевою владою та партнерами на місцях для зміцнення систем, які забезпечують дітям-біженцям якісну освіту, медичне обслуговування та послуги із захисту.
[type] => post
[excerpt] => Згідно з даними опитування, яке опублікував ЮНІСЕФ, кожна п’ята дитина в Україні вказала, що втратила близького родича чи друга з початку повномасштабної війни три роки тому.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1740322560
[modified] => 1740315405
)
[title] => ЮНІСЕФ: у третій рік великої війни кількість жертв серед дітей зросла на 50% порівняно з попереднім роком
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/?p=196655&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 196579
[uk] => 196655
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 134587
[image] => Array
(
[id] => 134587
[original] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/gyerek-haboru.jpg
[original_lng] => 128755
[original_w] => 1024
[original_h] => 684
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/gyerek-haboru-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/gyerek-haboru-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/gyerek-haboru-768x513.jpg
[width] => 768
[height] => 513
)
[large] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/gyerek-haboru.jpg
[width] => 1024
[height] => 684
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/gyerek-haboru.jpg
[width] => 1024
[height] => 684
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/gyerek-haboru.jpg
[width] => 1024
[height] => 684
)
[full] => Array
(
[url] => https://podiji.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/gyerek-haboru.jpg
[width] => 1024
[height] => 684
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => podiji
[color] => green
[title] => Події
)
[views_count] => 1379
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 134587
[_edit_lock] => 1740308205:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 67164
[1] => 51
[2] => 13
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини дня
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 2308
[1] => 53384
)
[tags_name] => Array
(
[0] => війна
[1] => ЮНІСЕФ
)
)
[1] => Array
(
[id] => 190581
[content] =>
Згідно зі звітом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), у кризових зонах нині проживає рекордна кількість дітей – понад 470 мільйонів. В організації наголосили, що за 78 років її існування 2024-й став одним із найважчих періодів для дітей світу, які проживають у зонах конфлікту.
За даними останнього звіту ЮНІСЕФ, оприлюдненого в п’ятницю, 19% дітей у світі, або 470 мільйонів, живуть у зонах конфлікту, ще 47 мільйонів були змушені покинути свої домівки.
Посилаючись на Global Peace Index, організація підкреслила, що з часів Другої світової війни ніколи не було так багато конфліктів, як зараз. Вони відбуваються, зокрема, в Україні, Секторі Гази, М’янмі, Судані та на Гаїті. У зв’язку з цим частка дітей, які живуть у зонах конфлікту, зросла з 10% у 90-х роках до 19% сьогодні.
За 78-річну історію ЮНІСЕФ 2024-й майже за всіма показниками виявився одним із найгірших років для дітей, які живуть у кризових зонах, повідомила Кетрін Рассел, директорка організації.
Очільниця ЮНІСЕФ підкреслила, що в охоплених війною регіонах діти стикаються з відсутністю медичних послуг, зокрема вакцинації, гинуть або зазнають поранень унаслідок бойових дій, а дівчата часто піддаються сексуальному насильству. Стосовно останнього у звіті наголошується, що на Гаїті кількість зафіксованих випадків сексуального насильства над дітьми зросла на 1000%.
Крім того, понад 52 мільйони дітей у зонах конфліктів опинилися в ситуації руйнування інфраструктури та відсутності безпеки, а також були змушені пропускати навчання в школі. Через втрату близьких, насильство та руйнування домівок діти, які живуть у зонах конфлікту, постійно перебувають у поганому психологічному стані.
Не можна допустити, щоб жертвою конфліктів, які стають неконтрольованими, виявилося ціле покоління, підкреслила Кетрін Рассел.
За даними ЮНІСЕФ, високі температури становлять особливу загрозу для дітей і вагітних жінок. Кожна п’ята дитина у світі живе в регіоні, де щороку буває щонайменше вдвічі більше надзвичайно спекотних днів, ніж 60 років тому. Такими є результати аналізу, проведеного Дитячим фондом ООН, розповідає Die Zeit.
Найбільше страждають хлопчики та дівчатка в африканських країнах, особливо в Малі, Нігері, Сенегалі та Судані. 123 млн молодих людей там відчувають температуру понад 35 °С у середньому протягом третини року. Багато дітей у Латинській Америці та Карибському басейні також страждають від посилення спеки.
За даними ЮНІСЕФ, екстремальні температури підвищують ризик теплових і сонячних ударів. Існують також докази неврологічних наслідків і впливу на психічне здоров’я. Виконавчий директор ЮНІСЕФ Кетрін Рассел вказала на небезпеку для дітей. Немовлята, наприклад, особливо чутливі до підвищення температури через прискорене серцебиття.
«Молоді тіла нагріваються швидше й охолоджуються повільніше», — наголосила вона.
Вагітні жінки також перебувають у групі ризику. Надмірна спека пов’язана з ускладненнями під час вагітності й може спричинити передчасні пологи чи мертвонародження.
Екстремальна спека також призводить до закриття шкіл, труднощів із концентрацією уваги та погіршення сну. Згідно з аналізом ЮНІСЕФ, це також має довгостроковий негативний вплив на освіту дітей і молоді.
Організація попередила про швидкість, із якою зростає кількість спекотних днів із температурою понад 35 °С. Рассел закликала глав держав та урядів відреагувати на цю ситуацію національними планами захисту клімату. Нові заходи в рамках Паризької кліматичної угоди повинні враховувати добробут дітей і майбутніх поколінь.
Двоє дітей загинули та щонайменше 15 дітей отримали поранення під час хвилі ракетних російських атак на українські міста та села за останній тиждень. Основний тягар внаслідок російських атак несуть на собі саме діти – про це заявила представниця ЮНІСЕФ в Україні Мунір Маммадзаде.
“За останні шість днів у Дніпрі, Львові, Харкові, Києві, Одесі та інших населених пунктах стали жертвами атак діти та сім’ї, об’єкти інфраструктури, від яких залежить їхнє життя. З убитими та пораненими дітьми, зруйнованими та пошкодженими школами та медичними закладами наймолодші громадяни України продовжують нести основний тягар цих атак”, – мовиться в заяві представниці ЮНІСЕФ.
“За останніми даними, щонайменше 8 шкіл і 10 медичних закладів, у тому числі пологовий будинок, були пошкоджені. Будинки зруйновані, а мільйони дітей почали новий рік під звуки сирен і бомбардування, що посилило вже знайомий страх”, – наголосила вона.
Представниця ЮНІСЕФ наголосила, що особливо важка ситуація в тих дітей, хто залишився без житла внаслідок атак, “у кого був відключений доступ до електроенергії, опалення та води, оскільки вони переживають сувору температуру, яка часто сягає -20°C”.
В організації нагадали, що вбивства та калічення дітей, напади на школи та заклади охорони здоров’я є порушенням прав дітей, і закликала “дотриматись законів війни”, не уточнивши, яка саме сторона порушує ці права.
“Діти та цивільна інфраструктура, на яку вони покладаються, повинні бути захищені. Необхідно вжити всіх необхідних заходів для їх захисту. Напади на дітей і цивільні райони повинні припинитися”, – написала в заяві представниця ЮНІСЕФ в Україні Мунір Маммадзаде.
За даними ООН, з початку повномасштабного вторгнення в Україні офіційно підтвердили загибель або поранення 1800 дітей. Справжня цифра може бути значно більша.
Унаслідок насильства, яке триває в Судані вже три місяці, загинуло щонайменше 435 дітей, понад дві тисячі зазнали поранень, ідеться в заяві ЮНІСЕФ (Дитячого фонду ООН).
Як зазначив Тед Чайбан, заступник виконавчого директора організації, який перебуває в Судані, за останні сто днів вплив конфлікту на дітей зріс до неймовірних масштабів. За його словами, неповнолітні гинуть і зазнають травм кожного дня, регулярними є викрадення дітей, руйнуються та грабуються школи.
На сьогодні ЮНІСЕФ відомо загалом про 2500 порушень прав дітей по всій країні. У повідомленні організації наголошується, що насправді кількість таких злочинів набагато більша, зокрема й випадків сексуального насильства.
15 квітня в Судані спалахнули бої між урядовими військами під керівництвом тимчасового глави держави Абделя Фаттаха аль-Бурхана та протиборчими Силами швидкого реагування (RSF) на чолі з Мохамедом Хамданом Дагало та його арабськими союзниками. Окрім столиці, Хартума, центром бойових дій став регіон Дарфур.
З моменту початку бойових дій сторони вже кілька разів заявляли про припинення вогню, але домовленості щоразу порушувалися.
Гуманітарної допомоги в країні потребують майже 14 мільйонів дітей.
До початку конфлікту в Судані було зареєстровано близько 3,8 мільйона внутрішніх переселенців, у тому числі 1,9 мільйона неповнолітніх.
Згідно з останніми даними, оприлюдненими ООН, через бойові дії Судан покинули понад 737 тисяч людей.
Poteva trasformarsi in tragedia la vicenda di una bimba caduta dal 5° piano di un balcone in un edificio a Torino. Ma grazie alla prontezza di Mattia Aguzzi, che l'ha vista precipitare e afferrata al volo, la sua vita è salva. Tanto onore e gratitudine per questo giovane eroe. pic.twitter.com/B6yzkEYZan
Збройний конфлікт у Судані змусив близько 368 000 дітей покинути рідні домівки й шукати притулку в інших місцях, при чому майже 82 000 з них утекли зі своїми сім’ями до сусідніх країн, повідомив у п’ятницю Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).
«Жорстокі бойові дії в Судані мають катастрофічний вплив на дітей», – заявила Кетрін Рассел, Генеральна директорка ЮНІСЕФ. Вона попередила, що тисячі з них зазнали травматичного досвіду.
За даними ООН, щонайменше 600 людей було вбито та 5100 поранено внаслідок бойових дій, які спалахнули 15 квітня. Проте є побоювання, що реальні цифри перевищують цю кількість.
Між сторонами конфлікту, одну з яких очолює Абдель Фаттах аль-Бурхан, фактичний президент Судану, а другу – воєнізовані Сили швидкої підтримки (СШП), уже кілька разів укладалися угоди про припинення вогню, але щоразу ці спроби зазнавали невдач.
Однак у п’ятницю суперники успішно домовилися про захист цивільного населення, надання йому гуманітарної допомоги та можливості поховати своїх загиблих.