Попередній звіт Рахункової палати Франції, що має бути опублікований на початку листопада, виявив проблеми з безпекою в Луврі, який пограбували напередодні.
Про це повідомляє France Info, пише “Європейська правда”.
У документі зазначається про “значні” та “сталі” затримки у модернізації технічних систем найвідвідуванішого музею у світі.
У секторі Денон, де розмішена Галерея Аполлона, місце пограбування, а також знаменита Мона Ліза, у третині залів немає жодної камери спостереження.
У секторі Рішельє три чверті залів узагалі не обладнані системою відеонагляду.
За останні п’ять років у музеї було встановлено лише 138 нових камер. Лише трохи більше третини залів мають принаймні одну камеру, зазначає Рахункова палата, яка також критикує відсутність належної ініціативи з боку керівництва музею.
Попри річний бюджет у 323 мільйони євро, “виділені кошти є мізерними порівняно з реальними потребами”, наголошується у звіті.
Там також вказується на “тенденцію використовувати запуск ремонтних робіт як змінну частину бюджетного балансування”.
У квітні 2025 року сили протиповітряної оборони Сил оборони України знищили 2332 повітряні цілі. Про це повідомили Повітряні Сили ЗСУ у четвер, 1 травня.
Серед уражених цілей:
38 крилатих ракет Х-101/Х-55СМ;
7 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23;
13 крилатих ракет Калібр;
3 крилаті ракети Іскандер-К;
4 керовані авіаракети Х-59/69;
1214 ударних дронів типу Shahed;
689 розвідувальних безпілотників;
364 БпЛА інших типів.
Авіація Повітряних Сил протягом місяця здійснила понад 610 бойових вильотів, з яких близько 330 — на винищувальне прикриття, а понад 200 — на завдання вогневого ураження та авіаційну підтримку підрозділів.
Завдяки діям української авіації у квітні було знищено 326 повітряних цілей, уражено командні пункти, об’єкти логістики, а також скупчення живої сили й техніки російських військ.
Сьогодні, 12 лютого, керівник Закарпатської обласної прокуратури Дмитро Казак під час пресконференції підвів підсумки минулого 2020 року і розповів про перебіг атестації своїх підлеглих.
Розпочав пан Дмитро з другого питання, а саме з перебігу атестації. Тож, за його словами цей процес ще триває і проходить у кілька етапів. Загалом, більшість прокурорів справилася із цим «іспитом», проте є ряд осіб, які, на жаль, не змогли подолати його через ряд об’єктивних і суб’єктивних причин. Тож, вони або вже звільнені, або їхні справи розглядаються у судовому порядку.
Щодо питання звітності за минулий рік то, за словами очільника Закарпатської прокуратури, за звітній період в області у цілому зафіксовано зниження рівня злочинності у порівнянні із 2019 роком, а загальна кількість облікованих злочинів зменшилась – з 11764 до 8942 (менше на 24 %). Менше зафіксовано як особливо тяжких – з 291 до 176 (-39,5%), так і тяжких з 3955 до 3447 (-12,8%) правопорушень.
«Найпопулярнішими» злочинами залишилися правопорушення проти власності – їх практично 42% від усіх зафіксованих випадків. Проте, тут теж є суттєвий спад – з 6111 до 3730 (-39%). Що важливо, при тому, що в регіоні спостерігався загальний спад рівня злочинності, рівень розкриття правопорушень зріс майже на чверть (24,4%) і становить 6237 розкритих кримінальних правопорушень.
Також, за словами Дмира Казака, за звітній період було викрито 121 корупційне правопорушення. У 99 провадженнях слідство завершено та обвинувальні акти щодо осіб скеровано до суду. Серед них і резонансні, які стосуються високопосадовців різних установ краю, до прикладу, – одного із ексзаступників голови Закарпатської обласної ради, голови обласного територіального відділення Антимонопольного комітету, керівника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, директора Департаменту міського господарства міськради, керівників та співробітників відділень поліції, 18 працівників державної лісової охорони, двох працівників Державної податкової служби тощо.
Часто посадові особи фігурують у правопорушеннях, вчинених у сфері земельних правовідносин (за рік 29 обвинувальних актів скеровано до суду, у порівнянні з 2019 р. показник зріс на 93,3%) та злочинах у бюджетній системі (54 обвинувальні акти скеровані до суду, в 2019 р. – 46, тобто +17,4%).
Крім цього, упродовж 2020 року правоохоронними органами регіону (за направленими до суду обвинувальними актами) викрито 11 (в 2019 році – 9) злочинних угруповань, серед яких – 1 злочинна організація (1 серед 21 ЗО, виявлених у державі за 2020 рік; вони виявлялися лише в 11 областях). Ними в складі 51 особи вчинено понад 70 кримінальних правопорушень.
Також, як зазначив Дмитро Казак, за процесуального керівництва прокуратури протягом минулого року викрито 14 учасників ОЗГ, що налагодили функціонування мережі гральних закладів. Однак найбільш поширеними злочинами серед ОЗГ, як свідчить статистика за рік, є саме ті, що стосуються незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Правоохоронними органами області викрито й знешкоджено 6 таких груп.
«У 2020 році на 30% збільшено показник викриття правопорушень у цій сфері. Зокрема, увага зверталася саме на документування фактів збуту незаконних речовин. Кількість правопорушень, безпосередньо пов’язаних зі збутом, зросла з 41 (у 2019 р.) до 104 (у 2020 р.). Активно протидіяли в минулому році і контрабанді заборонених речовин. За рік до суду прокурори скерували 10 обвинувальних актів за ст. 305 КК України.
Ще одним пріоритетним напрямком нашої діяльності і водночас таким, який завжди на слуху в мешканців області, є розслідування злочинів проти довкілля. Це і незаконні рубки лісів, і видобуток піщано-гравійної суміші, що в результаті призводить до збитків державі. Так, у 2020 році до суду скеровано 34 провадження (у 2019 р. – 13) », – зазначив Дмитро Казак.
Крім цього, системно проводилася робота, спрямована на викриття злочинів у сфері екології, які скоюють самі працівники лісової охорони. Так, зафіксовані конкретні випадки, коли працівники, свідомо порушуючи закон, дозволяли рубку дерев без необхідних дозвільних документів. У підсумку, за минулий рік до суду вже скеровано обвинувальні акти щодо 16-х працівників лісоохорони, а загальна сума збитків, завданих їх діями, склала майже 20 млн грн. Це такі державні підприємства як «Хустське лісове дослідне господарство», «Ясінянське лісомисливське господарство», «Мокрянське лісомисливське господарство» тощо. По інших підприємствах слідство ще триває.
За рік значно активізувалась діяльність прокуратури у напрямку представництва інтересів держави в суді. Заявлено позовів на понад 382 млн грн. Судами області задоволено понад сотню наших позовних заяв на майже 70 млн грн. Реально виконано судових рішень на суму понад 274 млн грн (це 97,4%).
І, одним із найрезонансніших позовів, на думку керівника Закарпатської прокуратури, це позов щодо визнання недійсними та скасування наказів щодо зміни цільового призначення землі та надання 53 земельних ділянок в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єкту енергогенеруючого підприємства, загальною площею 42 га та вартістю 19,5 млн грн, розміщених на полонині «Боржава».
Показовим випадком тут також є і позовна заява Берегівської місцевої прокуратури, за якою із незаконного володіння у власність держави повернуто земельні ділянки загальною площею 753 га та вартістю понад 201 млн.
Дмитро Казак повідомив, що закарпатські прокурори активно працюють і у сфері нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, інших заходів примусового характеру у місцях несвободи, а також пробації.
Резюмував свою доповідь Дмитро Казак тим, що Закарпатська обласна прокуратура і далі буде працювати над тими завданнями, які перед нею поставили у Офісі генерального прокурора України, а також у напрямках, які є надзвичайно актуальними у нашому регіоні.
