У рамках розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків групою компаній-постачальників продуктів для Міноборони детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області виявили та вилучили понад 4,7 млн євро необлікованої готівки.
Кошти перевозила бухгалтер компанії в багажнику автомобіля. Походження грошей жінка пояснити не змогла.
Спробу вивезти та приховати “чорну” касу детективи викрили під час слідчих заходів. Вирішується питання про накладення арешту на вилучені кошти.
Раніше за сприяння керівництва Міноборони було встановлено, що лише протягом 2022-2023 років компанія поставила на адресу МОУ продукти на суму 14,5 млрд грн із ПДВ. При цьому її службові особи документально оформили ряд безтоварних операцій з придбання та постачання продуктів харчування з підконтрольними підприємствами, що мають ознаки фіктивності.
У такий спосіб та за рахунок підміни номенклатури й завищення вартості товарів вони безпідставно сформували витрати на податковий кредит з ПДВ. Це дало змогу ухилитись від сплати податків в особливо великих розмірах. Збитки, завдані бюджету, підтверджується відповідним висновком аналітичних матеріалів сформованих фахівцями БЕБ.
Детективи Бюро економічної безпеки провели обшуки в приміщеннях групи компаній та за місцями проживання фігурантів. Були вилучені документи та чорнова бухгалтерія.
Не зважаючи на те, що обшуки проводились з дотриманням всіх норм чинного законодавства та жодним чином не перешкоджали законній діяльності підприємства, його представники заявили про нібито тиск з боку БЕБ.
Наразі досудове розслідування за ч.3 ст. 212 та ч.2 ст 209 Кримінального кодексу України триває. Оперативний супровід здійснюють детективи стратегічного захисту економіки Територіального управління БЕБ у Київській області. Процесуальне керівництво – прокурори Київської обласної прокуратури.
Про це інформує пресслужба Бюро економічної безпеки.
Раніше в Росії було порушено відразу кілька справ проти високопосадовців російського міноборони. Повідомлялося про затримання кількох генералів – колишніх заступників міністра оборони.
У РФ заявили про затримання директора парку російської армії В’ячеслава Ахмедова та заступника начальника Головного управління інноваційного розвитку міноборони РФ Володимира Шестерова у справі про шахрайство. Про це інформують росЗМІ у понеділок, 5 серпня.
Слідчий комітет РФ повідомив про затримання директора парку російської армії Патріот у Московській області В’ячеслава Ахмедова. Суд призначив йому запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Рішення ухвалено в межах розслідування за підозрою у шахрайстві. Крім того, затримано заступника начальника Головного управління інноваційного розвитку міноборони РФ генерал-майора Володимира Шестерова, рішення про запобіжний захід щодо нього ще не прийнято.
У якому саме кримінальному злочині підозрюють Кузнєцова та який запобіжний захід був обраний після його затримання – невідомо. Це вже друга кримінальна справа на найвищому рівні у Міністерстві оборони РФ останнім часом.
За словами представника правоохоронних органів РФ, на робочому місці Кузнєцова, а також у його будинку були проведені обшуки. Інші подробиці кримінальної справи не повідомляються.
З 2010 до 2023 року Кузнєцов обіймав посаду начальника 8-го управління Генерального штабу Збройних сил РФ. Цей орган займається питаннями служби захисту державної таємниці у рамках Міністерства оборони.
Кузнєцова було призначено на посаду начальника Головного управління кадрів МО РФ у травні 2023 року.
V MOSKVI JE ARETIRAN PRODUCENT REUTERS: Konstantin Gabov je osumljen,da je pripravljal materiale za YouTube kanal Navalny LIVE.
Celotno sporočilo pokojnega "vodje" skrajne opozicije Navalnega je bilo o korupciji v Rusiji, toda s producenti,ki jih financira Reuters - zdi se, 1/2 pic.twitter.com/lG9kVyvUDK
A court in Yekaterinburg has convicted Wall Street Journal reporter Evan Gershkovich of espionage and sentenced him to 16 years in a high security penal colony. The trial has been dismissed as a ‘sham’ by US officials & the WSJ. pic.twitter.com/1tSodId4pR
Російські піхотні групи зайшли до Вовчанська Харківської області. Окупанти намагаються закріпитися у північній частині міста, бої тривають.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на речника Міністерства оборони Дмитра Лазуткіна в ефірі телемарафону.
„Якщо говорити про ситуацію, яка у Вовчанську, то ворог намагається закріпитися на північній частині міста, невеличкими піхотними групами намагається зайти. Наше завдання – знищувати ворога, не давати йому заводити більше сил та закріпитися”, – сказав речник.
За його словами, українські військові завдяки FPV-дронам та артилерії ефективно працюють проти окупантів. Зокрема, коли ворог технікою підвозить піхоту.
„Підтягнуто резерви. Дійсно дуже такі ефективні боєздатні підрозділи зараз біля Вовчанська і тримають цей напрямок. Але так, деякі піхотні групи в місто дійсно зайшли”, – додав Лазуткін.
Як зазначив речник Міноборони, сьогодні головком ЗСУ Олександр Сирський доповідав про ситуацію президенту Володимиру Зеленському. Сирський знаходиться в бойових бригадах, напрямком зараз керує бригадний генерал Михайло Драпатий.
„Тому триває бойова робота. Ясна річ, що ситуація непроста, що напруга залишається. Є тенденція до стабілізації, але все одно тривають важкі бої. Ворог намагається розтягнути фронт, десь зв’язати наші сили. Дійсно завдання наше знищити окупанта. І це робиться у великій кількості. Окупанти гинуть на підходах до Вовчанська, його околицях і в самому місті теж”, – зазначив речник.
У 2022-2024 роках Міністерство оборони України подало понад 100 судових позовів проти контрагентів за невиконання контрактів на постачання зброї та боєприпасів у зв’язку з критичною необхідністю під час повномасштабного російського вторгнення.
Міністерство оборони України з 2022 року подало понад 100 позовних заяв до судів через невиконання контрактів на постачання зброї та боєприпасів для армії. Про це МОУ повідомило у відповідь на запит агентства УНН.
Раніше експерти в коментарях УНН повідомляли, що деякі країни на початку повномасштабного вторгнення не хотіли укладати контракти з Міністерством оборони України на продаж боєприпасів, адже побоювалися, що наша країна програє війну і за них ніхто не заплатить. Тому МОУ через критичну необхідність вимушене було укладати контракти з усіма компаніями, які заявляли про те, що зможуть поставити снаряди.
„Міністерством оборони України подано позовних заяв до судів за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов’язань суб’єктами господарювання у 2022 році – 2 позовні заяви, у 2023 році – 95 позовних заяв та у 2024 році – 11 позовних заяв”, – зазначили в МОУ.
Також у Міністерстві повідомили, що за інформацією Департаменту військово-технічної політики, зазвичай за контрактами на закупівлю озброєння необхідно внести передоплату у розмірі до 97% від вартості товару. Водночас в держпідприємстві „Агенція оборонних закупівель” додали, що закупівля товарів для забезпечення національної безпеки та оборони здійснюється без обмежень розмірів попередньої оплати.
Крім того, у контрактах на закупівлю зброї та боєприпасів передбачені штрафні санкції за протермінування або невиконання умов договорів.
„У разі порушення строків поставки Товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі до 7% вказаної вартості. У разі відмови від поставки Товару Виконавець зобов’язаний сплатити на користь Замовника штраф у розмірі до 7% від вартості непоставленого (недопоставленого) Товару”, – йдеться у відповіді на запит.
До того ж, якщо МОУ внесло передоплату за товар, а виконавець контракту не дотримується термінів поставки, то останній зобов’язаний сплатити проценти за користування коштами.
Стягнення коштів з виконавців контрактів відбувається у добровільному або судовому порядку, і не відбувається лише за умови наявності документально підтверджених обставин, що впливають на можливість виконання зобов’язань за контрактом, та завчасного повідомлення МОУ про такі обставини.
Колишній народний депутат та бізнесмен Сергій Пашинський, якого підозрюють у незаконній реалізації „нафтопродуктів Курченка”, що завдало державі збитків на майже 1 млрд гривень, у розмовах з найближчим оточенням обговорював схеми штучних націнок у оборонній сфері, а також планував брудні медіакампанії проти Держаудитслужби України.
Це стало відомо після оприлюднення 26 лютого у ЗМІ аудіозаписів розмов Пашинського, пише KP.UA.
„Пашинський фактично зізнався, що закуповував озброєння для армії за вдвічі завищеною ціною. Принаймні, такий висновок можна зробити із розмов скандального екснардепа зі своїм оточенням. До речі, сьогодні кілька оборонних компаній внесли за Пашинського заставу у 272,5 млн гривень. Цікаво, чи це не ті кошти, зароблені із вдвічі завищеної ціни?”, – пише видання.
У своїй статті видання аналізує бізнес-шлях екснардепа в оборонній галузі, в яку він „глибоко інтегрувався” ще перебуваючи на посаді голови Комітету Верховної Ради з питань нацбезрпеки та оборони. За інформацією KP.UA, реалізація „нафтопродуктів Курченка” допомогла Пашинському з накопиченням „первинного капіталу”, щоб вийти на ринок зброї і потіснити інших учасників, зокрема державний „Укроборонпром”.
Однак, як зазначає KP.UA, оприлюднені записи розмов свідчать про те, що оборонний бізнес Пашинський міг вести за шахрайською схемою, завищуючи ціни на озброєння вдвічі. Крім того, за інформацією видання, контракти з Міноборони, підписані у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення, були зірвані.
Очевидно, що усі ці схеми не пройшли непоміченими повз аудиторів. В результаті Пашинський влаштовував інформкампанії проти голови Держаудитслужби Алли Басалаєвої. За даними видання, записи з обговоренням кампанії з дискредитації голови ДАСУ також є у правоохоронців.
KP.UA також нагадує, що саме аудитори Держаудитслужби проводили перевірку ДП „Укртранснафтопродукт” та схем із „паливом Курченка” (що і лягло в основу кримінальної справи НАБУ), а також оборонних підприємств. Зокрема, і КБ „Луч”, на який, як пишуть ЗМІ, Пашинський має вплив. „Говорять, що він фактично зробив усе, аби аудит підприємства не відбувся. Вочевидь, щоб приховати космічні націнки”, – йдеться у статті.
Міністерство оборони України проводить позапланові перевірки ТЦК та СП у регіонах, у ході яких виявлено багато порушень.
Про це заявив міністр оборони України Рустем Умєров.
„Проводимо незаплановані перевірки ТЦК та СП в регіонах. Фіксуємо багато порушень. Команда Міноборони працює над тим, щоб системно виправити всі недоліки”, – йдеться у повідомленні Умєрова.
За його словами, перевірки проводилися в рамках кроків з очищення системи, це був важливий та насичений тиждень.
„Є перші конкретні результати. Вдячний СБУ, ДБР та ГПУ за злагоджену кооперацію та професійну роботу. Продовжуємо далі, будуть ще новини”, – наголосив міністр оборони.
У Міністерства оборони залишився один контракт з компаніями, афілійованими із родиною львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, він стосується постачання харчування військовим. Його розірвуть, якщо з’являться підстави.
Інформує заступник міністра оборони Віталій Половенко у Facebook
Контракт діє з 1 січня до 1 квітня 2024 року.
„Це угода на постачання харчування військовим у Миколаївській та Херсонській областях. Це була остання угода, яку уклав департамент ресурсного забезпечення, який зараз розформовують. Угода укладена за результатами тендеру, проведеного на Прозоро – до того, як нам стало відомо про арешти і затримання. Ми вже почали ретельні службові перевірки”.
За словами Половенка, одна група інспекторів перевіряє тендер, друга – контракт, третя – якість послуг. Інспектори перевірятимуть всі аспекті співпраці протягом всього терміну дії угоди.
Якщо зʼявляться підстави розірвати цей контракт достроково – у Міноборони обіцяють негайно це зробити.
