Хустська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом, аби повернути у власність держави 61,2 га земель лісогосподарського призначення.
Йдеться про більше десятка ділянок, розташованих на території Міжгірської громади.
Прокурори встановили, що на початку 2023 року селищна рада допустила ряд порушень і незаконно заволоділа та розпорядилася землями лісфонду. Так, на одному з позачергових засідань сесії депутати прийняли рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою, за наслідком яких згадані ділянки фактично передали у комунальну власність громади. Згодом їх передали у постійне користування одного з комунальних підприємств.
Водночас орган місцевого самоврядування не врахував вимоги законодавства про те, що в комунальній власності можуть перебувати всі землі державної власності, розташовані поза населеними пунктами в межах громад, окрім земель, зокрема, лісогосподарського призначення.
Спірні землі на той час перебували у постійному користуванні Міжгірського лісгоспу а розпоряджатися ними мала право виключно держава в особі Закарпатської ОДА (ОВА). Остання ж не приймала жодних рішень про вилучення ділянок і їх передачу, а також не надавала згоду на такі дії.
Викладені обставини засвідчили незаконне вибуття із державного лісового фонду земель, які є об’єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.
Через це прокурори заявили позов до Господарського суду Закарпатської області. У ньому наполягають на витребуванні від селищної ради та комунального підприємства усіх 61,2 га земель назад у власність держави.
Суд вже відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
Про це інформує пресслужба Закарпатської обласної прокуратури.
Мільярдер Ілон Маск подав до суду на генерального директора OpenAI Сема Альтмана та його компанію. Ілон Маск звинувачує їх у відмові від первинної місії – сприяти гуманітарному прогресу.
Про це пише Reuters.
Маск заявив, що співзасновники OpenAI зверталися до нього з пропозицією створити неприбуткову організацію з відкритим кодом. Однак пізніше, за його словами, компанія здійснила зміни у стратегії, надаючи перевагу комерційним інтересам.
Нагадаємо, що Маск був одним із засновників OpenAI. Він відділився від компанії у 2018 році. За даними Reuters, розбіжності у баченні майбутнього між Ілоном Маском та поточним керівництвом OpenAI дійшли до такого рівня, що змусили мільярдера подати на колишніх колег до суду.
У позові йдеться, що OpenAI планувала залишити відкритим свій вихідний код, як це було передбачено. Проте після співпраці з Microsoft стартап закрив доступ і, як стверджується, «перетворився на де-факто дочірню компанію» гіганта.
Маск хоче, щоб OpenAI лишалася некомерційною організацією не лише на словах, а й на ділі, зберігаючи відкритий вихідний код платформи й роблячи її доступною для всіх охочих. В іншому випадку, він вважає за доцільне переслідувати Альтмана та компанію OpenAI загалом через суд за порушення первинних угод. Маск також заявив, що OpenAI утримувала відкритий доступ до інформації про розробку своєї останньої моделі штучного інтелекту, GPT-4.
Представники OpenAI, Microsoft і сам Маск поки не відреагували на запити на коментар.
Медіа-асоціація AMI, яка об’єднує понад 80 іспанських медіа-організацій, подала позов проти технологічного гіганта Meta за недобросовісну конкуренцію.
Згідно із заявою, опублікованою на сайті організації в понеділок, з 25 травня 2018 року по 31 липня 2023 року Meta «систематично і масово» порушувала європейське законодавство про захист даних, ігноруючи необхідність отримання згоди громадян на використання їхніх даних для створення рекламних профілів.
AMI підкреслила, що несанкціоноване використання персональних даних могло дозволити Facebook та його материнській компанії Instagram «отримати несправедливу конкурентну перевагу» під час продажу на ринку рекламних площ.
За словами Хосе Жолі, президента асоціації, така поведінка Meta загрожує виживанню новинних ЗМІ, що є необхідною умовою для підтримання демократії в країні.
Крім того, AMI закликала рекламодавців у державному та приватному секторах довіряти свої рекламні кампанії «безпечним, надійним та відповідальним ЗМІ, які поважають права громадян і прагнуть просувати демократію в Іспанії».
Позов AMI вимагає від медіа відшкодування збитків у розмірі 550 мільйонів євро.