Протестувальники в Бангладеш у п’ятницю взяли штурмом в’язницю в районі Нарсінгді в центрі столиці, Дакки, звільнивши сотні ув’язнених і підпаливши будівлю, повідомив офіцер поліції французькому інформаційному агентству AFP.
Ці слова підтвердила Мусумі Саркер, місцева лідерка, але інших подробиць не надала.
Наприкінці червня в Бангладеш почалися протести з вимогою скасувати квоту, за якою 30% державних вакансій зарезервовано для родичів ветеранів війни за незалежність. Випускники в мусульманській країні з більш ніж 170-мільйонним населенням стикаються з гострою нестачею робочих місць, а водночас система квот надає перевагу дітям із груп, що підтримують 76-річну прем’єр-міністерку Шейху Хасіну, яка очолює державу з 2009 року.
Протести переросли в жорстокі сутички між протестувальниками та поліцією. Згідно з даними AFP, зібраними на основі лікарняних звітів, з вівторка загинуло 50 осіб.
Верховний комісар ООН з прав людини в п’ятницю засудив придушення протесту й розкритикував «надзвичайно шокуючі та неприйнятні» напади на студентів – учасників акцій.
У своїй заяві Фолькер Тюрк закликав усі сторони до стриманості, а також до проведення в країні «неупередженого, швидкого й вичерпного» розслідування нападів та «притягнення винних до відповідальності». Верховний комісар нагадав правоохоронцям, що застосовувати силові методи можна лише з дотриманням прав людини, визнаних на міжнародному рівні.
Верховний комісар висловив стурбованість повідомленнями про те, що влада розгортає проти демонстрантів воєнізовані підрозділи прикордонників та батальйон швидкого реагування, які мають «довгу історію порушень прав людини».
У п’ятницю студенти знову вийшли на вулиці. Свідки кажуть, що в кількох районах 20-мільйонної Дакки поліція застосувала сльозогінний газ.
Фотокореспондент американського інформаційного агентства AP став свідком того, як прикордонники відкрили вогонь по натовпу з понад тисячі осіб. Ці люди зібралися біля штаб-квартири Державного телебачення Бангладеш (BTV), яку напередодні штурмували та підпалили протестувальники. Прикордонники розганяли демонстрантів з гвинтівками і світлошумовими гранатами, а поліція з гумовими кулями.
В інтересах «громадської безпеки» в Дацці заборонили проводити великі мітинги та громадські збори.
У п’ятницю знову відбулися серйозні перебої в роботі телекомунікаційних послуг.
Поліція оголосила, що затримала одного з найвідоміших лідерів опозиції Рухула Кабіра Різві Ахмеда, лідера Бангладешської націоналістичної партії (БНП), але не повідомила за що.
За інформацією комерційного каналу «Незалежне телебачення», під час протестів у четвер було поранено понад 700 осіб, у тому числі 104 поліцейських і 30 журналістів. Зіткнення відбулись у 26 із 64 районів країни.
Поліція підтвердила, що близько сотні поліцейських зазнали поранень та було підпалено майже 50 поліцейських будок. Телеканал BTV, штаб-квартиру якого підпалили в четвер, наступного дня не виходив в ефір.
Уряд Хасіни у 2018 році у відповідь на студентські протести вже скасовував систему квот, але в червні Верховний суд Бангладеш відновив їх для родичів ветеранів війни за незалежність. Після апеляції уряду це рішення було призупинено до слухань, призначених на 7 серпня.
У Вашингтоні на вихідних біля Білого дому пройшла пропалестинська демонстрація з тисячами учасників на знак протесту проти політики Джо Байдена щодо Сектора Газа.
Учасники так званої демонстрації «червоної лінії» вимагали, зокрема, щоби США припинили надавати військову допомогу Ізраїлю. Демонстранти, частково одягнені в червоний одяг, оточили резиденцію президента червоною стрічкою, яка сягала довжини понад три кілометри.
Стрічка була посиланням на нещодавню заяву Джо Байдена, в якій він стверджував, що операція ізраїльської армії в місті Рафах на півдні Гази не перетнула «червоної лінії», котра призведе до припинення військових поставок США.
Серед транспарантів протестувальників був один, який звинувачував Джо Байдена в геноциді палестинських мирних жителів, інші були з вимогою створення «вільної Палестини».
Частина учасників демонстрації облила скульптури біля Білого дому червоною фарбою. Через проведення цієї акції в центральній частині Вашингтона був оголошений стан підвищеної готовності.
Президент Джо Байден в той день перебував у Парижі та вів переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном, зокрема і щодо конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом.
My office and I are in touch with an impacted #Iowa family. We are working through proper channels and requesting to speak with the U.S. Embassy on appropriate matters to ensure that the victims first receive quality care for their injuries and then get out of #China in a… https://t.co/M4udbe6KS9
— Rep. Mariannette Miller-Meeks, M.D. (@RepMMM) June 10, 2024
Firefighters rescue 28 people stuck upside down on Oregon ride The AtmosFEAR ride, which opened in 2021, operates like a pendulum, with the capacity to swing riders completely upside down. pic.twitter.com/V6LHKTlbkj
— Amazing Fun Videos 2024 💙 (@FreeVideos4u) June 15, 2024
Десятки тисяч демонстрантів провели в неділю акцію протесту в центрі столиці Вірменії, вимагаючи відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна після того, як Єреван погодився передати контроль над кількома прикордонними селами Азербайджану.
Демонстрація стала останньою в тижневій серії мітингів, які очолив архієпископ Вірменської апостольської церкви Баграт Галстанян, який очолив рух “Тавуш в ім’я батьківщини”.
Лідери руху заявили на мітингу в неділю, що вони підтримують Галстаняна на посаді наступного прем’єр-міністра.
Як повідомляє News.am, учасники протесту перекривали вулиці в центрі Єревану, водночас поліція провела затримання понад десятка демонстрантів, серед яких депутат фракції “Вірменія” Артур Саркісян, а також син колишнього глави генсека ОДКБ Юрія Хачатурова, Ігор Хачатуров.
Минулого тижня прикордонна служба Азербайджану взяла під контроль чотири села в Газахському районі на кордоні з Вірменією відповідно до угоди, укладеної з Єреваном.
Силове захоплення Азербайджаном всієї території Нагірного Карабаху у вересні минулого року, що спричинило втечу етнічних вірмен, які там мешкали, завдало болючого удару по Єревану. Але воно також проклало шлях до мирної угоди, оскільки прибрало зі столу переговорів давнє джерело розбіжностей.
Азербайджан і Вірменія все ще мають інші невирішені територіальні суперечки, в основному зосереджені на анклавах.
15 травня відбулась дев’ята зустріч комісії з питань делімітації державного кордону двох країн, за підсумками якої сторони підписали протокол про узгодження лінії кордону між чотирма селами (Баганіс, Воскепар, Кіранц і Беркабер) в Тавушській області Вірменії та чотирма селами (Баганіс Айрим, Верхня Аскіпара, Хейрімлі та Гізил Гаджили) в Газахському районі Азербайджану.
Аеропорт Мюнхена (Німеччина) довелося закрити на три з половиною години. Це сталося у зв’язку з тим, що до злітних смуг пробралася група екоактивістів із 8 чоловік. Було скасовано 60 рейсів.
У поліції повідомили, що всіх екоактивістів заарештували. Шестеро з них попарно посідали на різних ділянках злітно-посадкових смуг, куди змогли проникнули, прорізавши огорожу.
Речник аеропорту повідомив, що одна із двох злітно-посадкових смуг була знову відкрита майже через дві години, а ще за годину – друга.
Через інцидент близько десяти рейсів довелося перенаправити, майже 60 – скасувати.
Відповідальність за подію взяла на себе організація Last Generation. Її учасники стверджують, що таким чином намагалися зірвати тривалі вихідні на День святої Трійці. Екоактивісти вважають авіацію великою мірою відповідальною за глобальне потепління.
На трасі Київ-Одеса в Кіровоградській області сьогодні, 18 травня, протестували далекобійники. Причиною протесту стали зміни до мобілізації, які набули чинності сьогодні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар речниці Нацполіції Олени Бережної.
Сьогодні вдень в соцмережах з’явилися фото та відео з траси Київ-Одеса, на яких можна було побачити велику кількість вантажівок, які стоять вздовж автодороги. Також була інформація, що це нібито акція протесту водіїв фур, незгодних з новим законом про мобілізацію. Цю інформацію в коментарі РБК-Україна підтвердили в Нацполіції.
За словами Бережної, протест влаштували водії вантажівок міжнародних перевезень. Причиною для протесту, як розповіла вона, стало те, що за новим законом про мобілізацію, вони нібито не зможуть виїжджати за кордон.
„Тож водії вантажівок провели мирну акцію протесту, встали обабіч дороги Київ-Одеса на території Кіровоградської області, рух транспорту не перекривали, шляхи були проїзні. Було до 100 авто, зараз вже близько 15 лишилось”, – зазначила Бережна.
Речниця Нацполіції наголосила, що порушень публічного порядку під час акції протесту далекобійників не було. Поблизу місця проведення протесту були присутні поліцейські наряди.
Причина заворушень – недавня бійка між місцевими жителями та іноземними студентами, ймовірно, виходцями з Єгипту й Пакистану.
У столиці Киргизстану Бішкеку ввечері у п’ятницю, 17 травня, спалахнули масові заворушення біля гуртожитку, де мешкають іноземці. Про це повідомляють місцеві пабліки і ЗМІ.
Повідомляється, що причина заворушень – недавня бійка між місцевими жителями та іноземними студентами, ймовірно, виходцями з Єгипту й Пакистану.
Як пишуть місцеві видання, близько тисячі жителів Бішкека вийшли на вулиці, щоб „захистити своїх”.
Зазначається, що кілька людей нібито вдерлися до гуртожитку і почали бити вікна й ламати двері. Весь особовий склад міліції Бішкека підняли по тривозі.
МВС назвало ситуацію в Бішкеку контрольованою й заявило про затримання трьох іноземців, які розпочали бійку 14 травня.
Вимога протестувальників – посилити контроль над іноземцями і депортувати затриманих.
Після переговорів начальника ГУВС Бішкека з місцевими жителями натовп почав розходитися.
Мини-грузовик с мороженым сорвался с горы и сбил 29 детей на республиканском празднике в Сузакском районе в Кыргызстане. Об этом пишет агентство «Кабар».
В больнице остаются 18 детей и подростков: семеро из них в реанимации, трое в тяжелом состоянии.
