Як бізнесмени зі Львова «заробляли» мільйони на армії

Наприкінці 2023 року у ДБР повідомили, що львівський бізнесмен намагався дати 500 тисяч доларів хабаря їхньому співробітникові. Як з’ясувалося, йдеться про бізнесмена Ігоря Гринкевича, чиї фірми фігурують у кримінальних справах про закупівлю Міністерства оборони для потреб армії.

Як у тендерах на одяг для ЗСУ перемогли будівельні фірми, чим вони займалися до цього і хто такі Гринкевичі, – у матеріалі РБК-Україна.

Схеми на ЗСУ

29 грудня 2023 року у Державному бюро розслідувань повідомили, що одному із керівників відділів ДБР запропонували хабар. На співробітника Бюро вийшов львівський бізнесмен та пообіцяв 500 тисяч доларів за те, щоб йому повернули заарештоване майно. Затримали чоловіка прямо в кафе, де, судячи з усього, і відбулася зустріч. Гроші рахували там же – усі 500 тисяч доларів.

Львівського бізнесмена звуть Ігорь Гринкевич. Він та його сім’я володіють різними підприємствами, які регулярно брали участь у тендерах Міністерства оборони. Наприкінці грудня Бюро, повідомивши про те, що бізнесмен намагався дати хабара, також заявило про порушення кримінальної справи за фактом крадіжки грошей на закупівлі форми для ЗСУ.

“Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень було залучено підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом і не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. Це призвело до збитків бюджету за попередніми оцінкам на 1,2 млрд грн і відповідно зриву постачання”, – сказано у прес-релізі ДБР.

Йдеться про три фірми, пов’язані з родиною Гринкевича – ТОВ “ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ”, ТОВ “Будівельна компанія СІТІГРАД” та “Будівельний Альянс МОНТАЖПРОЕКТ”. У ДБР встановили, що фірми бізнесмена виграли 23 тендери у Міноборони на загальну суму 1,5 мільярда гривень. Шість контрактів були повністю не виконані, а за сімома договорами компанії бізнесмена поставили товар у невеликій кількості, хоча гроші за нього отримали повністю. Ще вісім договорів було виконано із затримкою від 3 до 5 місяців. Ціна на товар, згідно з інформацією слідства, була завищена. Попередньо Бюро оцінило шкоду державі у 1 мільярд гривень.

Примітно, що всі три фірми, які раніше займалися будівництвом, у 2023 році несподівано додали собі новий вид діяльності – торгівля текстильними товарами, або взуттям та одягом. Яким чином у Міноборони допустили до тендерів на закупівлю одягу для армії будівельні компанії, які не мали ані виробничих потужностей, ані документально підтвердженого досвіду, невідомо. Журналісти стверджують, що фірми купували одяг у Туреччині на 40% від отриманих державних грошей, а 60% виводили у тінь. Офіційно цю інформацію правоохоронці наразі не підтвердили.

Окрім тендерів на форму для армії, фірма родини Гринкевича ТОВ “ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ” виграла на торгах Міноборони на закупівлю продуктів для ЗСУ майже на півмільйона гривень. Тендер стартував у листопаді, а у травні 2023 року на підприємстві різко змінилися вид діяльності і бенефіціари – замість дружини та дочки Ігоря Гринкевича кінцевим власником став якийсь Володимир Тимків.

Підприємства Гринкевича і раніше потрапляли у скандали. Один із них стався у 2021 році, коли фірма “Будівельний Альянс Монтажпроект”, що належить синові Ігоря Гринкевича, отримала субпідряд на будівництво військового полігону “Широкий Лан” у Миколаївській області. Компанія зобов’язалася не залучати ще субпідряд, але у підсумку у роботах брали участь кілька фірм-прокладок, після чого ціна за роботу впала на 326 тисяч гривень.

Крім цього, всі три підприємства, які перемогли у торгах на постачання форми для ЗСУ, вже є фігурантами кримінальної справи. Ще в жовтні 2022 року в Єдиному реєстрі судових рішень опубліковано клопотання слідчого Нацполіції, який повідомляє, що три компанії Гринкевича розробили шахрайську схему із заволодіння коштами на закупівлі бронежилетів та шоломів для ЗСУ.

“Надалі кошти, отримані від протиправної діяльності, легалізуються шляхом придбання майна на території України та країнах Європейського союзу”, – йдеться у реєстрі.

Ігорю Гринкевичу вручили підозру за статтею за дачу хабара, він сидить у СІЗО з можливістю виходу під заставу у півмільйона гривень. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі. Про те, чи будуть йому вручати підозру за фактом торгів з Міноборони, поки що невідомо.

Реакція від міністерства

У Міноборони поки що не виходили з розширеними коментарями щодо чергового скандалу із закупівлями. 8 січня міністр Рустем Умеров заявив, що “затримання, які ви бачите, – це зміни”.

“Запрацював внутрішній аудит Міноборони та оновлена Генеральна інспекція Міністерства оборони. Вони вже виявили багато порушень – за останні 4 місяці більш ніж на 10 мільярдів порушень, скоєних раніше. Жорстко реагуємо на всі випадки. Тісно співпрацюємо з правоохоронцями та спеціальними службами”, – написав він у себе на Facebook.

9 січня його заступник Віталій Половенко у відповідь на питання про ситуацію з Гринкевичами заявив, що всі контракти, укладені з його фірмами, розірвані. Зазначимо, що тендер на закупівлю продуктів для ЗСУ, укладений із фірмою бізнесмена 28 грудня, поки не розірваний, принаймні в системі Prozorro про це не йдеться.

Також поки що невідомо про те, хто саме з Міністерства оборони допоміг фірмам Гринкевича виграти на торгах і укладав із ними договори, які потім не виконувались. Слідчі ДБР повідомили, що перевіряють причетність екс-посадовців МО. Зазначимо, що на сьогоднішній день двоє колишніх співробітників Міноборони – В’ячеслав Шаповалов та Богдан Хмельницький підозрюються у корупційній діяльності, пов’язаній із закупівлями для ЗСУ. Чи пов’язані вони, зокрема, з фірмами Гринкевича, поки що невідомо.

Публічний скандал

Інформація ДБР про те, що Ігор Гринкевич намагався дати правоохоронцю півмільйона доларів хабаря, викликала резонанс та інтерес до родини бізнесмена. У медіапросторі вже встигли обговорити його доньку Ольгу Швед, яка похвалилася поїздкою у VIP-вагоні “Укрзалізниці”. Пізніше журналісти повідомили, що родина Гринкевича пропонувала гроші за видалення статті про Шведа. До речі, Ольга Швед та її мати Світлана Гринкевич володіють фірмою, яка перемогла у торгах Міноборони на закупівлю продуктів для ЗСУ.

Роман Гринкевич – син бізнесмена, володіє фірмою “Будівельний Альянс МОНТАЖПРОЕКТ”, яка також брала участь у торгах МО та фігурувала у скандалі з будівництвом Ширлана. Його наречена – українська художниця Соня Морозюк, чию виставку “Мазня” нещодавно було анонсовано, але її закрили достроково. У медіапросторі описують значне майно Романа Гринкевича та його нареченої, включаючи великі ділянки на Київщині, автомобілі та дорогі прикраси.

Сім’я Гринкевичів також заснувала БО “Благодійний фонд “HOPE.UA”, який уклав меморандум про співпрацю з Львівською обласною радою та ОВА. Згідно з договором організація Гринкевича та Львівська ОВА мають створити обласний центр соціальної реабілітації дітей. Голова ОВА Максим Козицький, реагуючи на скандал Гринкевичів повідомив, що фонд “HOPE.UA” не викликав у нього питань.

“Проект справді потрібен у нинішніх умовах. Реставраційно-ремонтні роботи на 70% мав профінансувати “HOPE.UA”, шляхом залучення коштів іноземних донорів та на 30% – ЛОВА, шляхом залучення коштів із обласного бюджету”, – зазначив він.

Козицький додав, що фонд подавався на грант від Нідерландів на 4 млн доларів, але донорське фінансування передбачає повний контроль над фінансами. Якщо ж з’ясується, що фонд Гринкевича бере участь у шахрайських схемах, Козицький обіцяє розірвати меморандум.

Джерело