Месенджери стали інструментом злочинців: аналіз судових вироків 

Месенджери в Україні набули подвійного значення — окрім популярного засобу споживання новин, вони стали інструментом для вчинення злочинів. Про це свідчать дані з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з реєстром, із початку 2021 року по жовтень 2024-го зафіксовано 13,2 тисячі судових вироків, у яких згадується принаймні один із семи популярних месенджерів: Viber, Instagram, Telegram, Signal, TikTok, WhatsApp та Facebook.  

Зростання кількості злочинів із використанням месенджерів 

Аналіз даних показав, що після початку повномасштабної війни кількість вироків, де месенджери фігурують як знаряддя злочину, суттєво збільшилася. До 2022 року щомісяця фіксувалося близько 100 таких справ, тоді як після лютого 2022 року цей показник зріс у п’ять разів.  

Найпоширеніші злочини

Найчастіше месенджери використовуються для злочинів, пов’язаних із наркотиками. За останні чотири роки 44% таких вироків стосувалися статей 307 та 309 Кримінального кодексу України, що регулюють торгівлю та зберігання наркотичних засобів.  

Значну роль месенджери відіграють і у фальсифікації документів. Стаття 358 КК (“Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи їх використання”) фігурує у 16% вироків, де згадуються служби обміну повідомленнями.  

Військові злочини та шпигунство  

Із 2022 року месенджери почали масово використовувати для вчинення воєнних злочинів. Вони фігурують у справах за статтями про посягання на територіальну цілісність України (ст. 110), державну зраду (ст. 111), шпигунство (ст. 114) та незаконне переправлення осіб через кордон (ст. 332). У багатьох випадках месенджери слугували каналом для отримання інструкцій від російських кураторів.  

Типові випадки  

Схема дій у таких справах часто повторюється. Наприклад, у деяких справах зазначається, що підозрювані отримували пропозиції у Telegram виконати злочини за грошову винагороду. Одним із прикладів є спроби спалити автомобіль військовослужбовця ЗСУ за 1 тисячу доларів.  

Telegram займає лідируючу позицію серед месенджерів, які злочинці обирають для реалізації своїх планів.  

Telegram – улюблений месенджер злочинців, але не без конкуренції 

Telegram, за даними аналізу, часто фігурує у злочинній діяльності, зокрема в торгівлі наркотиками, психотропними речовинами, зброєю, фальшивими документами, базами даних, підробками брендового одягу та парфумів. У Центрі стратегічних комунікацій зазначають, що проєкт Павла Дурова дедалі більше нагадує даркнет.  

Попри таку репутацію, Telegram використовується в 53-55% вироків за злочини, винесених у 2023–2024 роках. Це нижче, ніж можна було очікувати, враховуючи популярність платформи: за даними дослідження InMind у жовтні 2023 року, Telegram використовували 81% українців.  

Експерти припускають, що ці показники можуть бути пов’язані з політикою конфіденційності Telegram, адже платформа не співпрацює з правоохоронними органами. Через це засновник месенджера Павло Дуров раніше був заарештований у Франції, пише Економічна правда.  

Наркотики – основна категорія злочинів

Найчастіше Telegram фігурує у справах, пов’язаних із торгівлею та зберіганням наркотиків – 59% випадків.  

Інші месенджери і їх роль у злочинах

Месенджери, окрім Telegram, також активно використовуються для протиправної діяльності:  

– Viber: найчастіше згадується у справах про підробку документів (32% вироків). Це стосується, зокрема, довідок про непридатність до служби чи дозволів на виїзд.  

– WhatsApp і Signal: використовуються для координації груп людей, які намагаються нелегально перетнути кордон.  

– TikTok: найменш популярний серед злочинців, але згадується у справах про поширення інформації про пересування українських військових чи підтримку країни-агресора через відео.  

Месенджери як інструмент дезінформації 

Окремо виділяють використання месенджерів для інформаційної війни. TikTok і Telegram лідирують серед платформ, через які Росія поширює дезінформацію. За даними InMind, Telegram є джерелом новин для 73% респондентів, при цьому 51% українців виступають проти державного регулювання цієї платформи.  

Оксана Чопак