Пандемія шахрайства: в Україні зафіксовано рекордну активність шахраїв

Від початку року відкрито більше проваджень за шахрайство, аніж за весь 2021 рік

Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані Генеральної прокуратури України.

За перші чотири місяці 2023 року зареєстровано більше кримінальних проваджень за статтею 190 ККУ про шахрайство, аніж за весь 2021 рік. Кількість справ про шахрайство, які доходять до суду, зменшилась. Цьогоріч лише кожна дев’ята справа досягає судового розгляду. У найпоширеніших шахрайських схемах використовуються злам акаунтів у соцмережах, фейкові повідомлення про соціальні виплати та створення шахрайських сайтів про нібито соціальні виплати для обману громадян.

За перші чотири місяці 2023 року зареєстровано 26734 кримінальні провадження за ст.190 ККУ про шахрайство. Це вже на 2887 справ більше, ніж за весь 2021 рік.

За січень-квітень 2023 року зареєстровано вдвічі більше кримінальних проваджень за статтею про шахрайство, ніж за відповідний період 2021 року, та у понад 4 рази більше за відповідний період торік: 12 235 справ та 6 385 справ відповідно. 

В середньому, на місяць у 2023 відкривається 6683 проваджень. Для порівняння, у відповідний період 2021 фіксувалось 3059 справ про шахрайство на місяць.

Варто зазначити, що цьогоріч до суду доходить лише кожна дев’ята справа про шахрайство. Так, за січень-квітень 2023 року на судовий розгляд потрапили лише 11% від загальної кількості зареєстрованих проваджень. Для порівняння, у відповідний період 2022 суд розглядав 14% справ за статтею 190 ККУ, а у той самий період в 2021 – 19%.

В інформаційній кампанії НБУ “Шахрай Гудбай”, яка покликана навчити українців правилам безпеки безготівкових та онлайн-платежів, виділяють три популярні злодійські схеми.

Так, окрім вже звичного зламу акаунтів у соцмережах та фейкових смс-повідомлень нібито від банку, від початку великого вторгнення з’явилась нова афера. Під приводом отримання соціальних виплат від держави або міжнародних організацій у людей випитують мобільний номер телефону, пін-код, пароль до інтернет-банкінгу, смс-код від банку. Зловмисники навіть створюють шахрайські сайти, схожі на справжні сайти державних органів, міжнародних організацій, банків та благодійних фондів для того, аби афера виглядала більш переконливо.