В Африці спалахнули протести на тлі загострення паливної кризи

Різке зростання цін на пальне в низці країн Африки спричинило хвилю протестів, страйків і перебоїв у транспортному сполученні. У деяких державах ситуація вже призвела до загибелі людей, тоді як уряди змушені згортати паливні субсидії через бюджетний тиск і дефіцит валюти.

Про це пише Financial Times.

Як зазначається, найгостріша ситуація склалася в Кенії, де уряд підвищив ціну на дизель приблизно на 23,5%. Це рішення викликало масові вуличні протести та загальнонаціональний страйк транспортників. Унаслідок заворушень загинули щонайменше чотири людини, а в низці регіонів фактично зупинилися перевезення, закрилися частина підприємств і навчальних закладів.

Влада Кенії вже витратила сотні мільйонів доларів на субсидування пального, однак змушена поступово скорочувати підтримку через зростання бюджетного дефіциту. Економісти попереджають, що подальше підвищення цін може спричинити нову хвилю інфляції та соціальної нестабільності.

Паралельно криза поширюється й на інші країни регіону. На Коморських островах після смертельних протестів влада була змушена призупинити заплановане підвищення цін на пальне. У Мозамбіку різке зростання вартості дизеля майже на 46% спричинило страйк водіїв мікроавтобусів, через що рух транспорту в столиці Мапуту був фактично паралізований.

Найбільш вразливими залишаються країни, які повністю залежать від імпортного пального та його доставки автотранспортом. Серед них Малаві, Замбія та Ботсвана. У Малаві ситуація є особливо критичною: країна повідомляє про повне виснаження стратегічних запасів пального, а ціни на дизель і бензин зросли більш ніж на 140% за рік.

Через дефіцит валюти уряд Малаві змушений продавати частину золотих резервів, щоб профінансувати імпорт пального. Також ведуться переговори з Афріксімбанком щодо екстреного фінансування.

Експерти зазначають, що паливна криза вже має серйозні макроекономічні наслідки: вона підсилює інфляційний тиск, послаблює національні валюти та ускладнює боргову ситуацію в низці африканських держав. Уряди змушені балансувати між необхідністю стримувати соціальне невдоволення та неможливістю довго утримувати дорогі паливні субсидії.