Європейська комісія звільнила перекладачку, найняту Європейським Союзом для допомоги під час проведення самітів, через побоювання щодо можливого порушення правил безпеки.
Про це вона повідомила в коментарі Politico, пише „Європейська правда”.
Як пояснила Єврокомісія зазначила, що вжила заходів у зв’язку з „інцидентом, пов’язаним із веденням нотаток” під час засідання Європейської ради 19 грудня 2024 року, в якому взяв участь президент України Володимир Зеленський.
Згідно з кодексом поведінки Єврокомісії, під час закритих засідань, на яких обговорюються питання оборони та безпеки, заборонено робити письмові нотатки.
Ці правила були запроваджені у відповідь на побоювання щодо можливого шпигунства та випадкового передавання інформації ворожим державам, таким як Росія.
„Нотатки були негайно конфісковані. Після ретельного розгляду фактів Комісія вжила відповідних заходів, щоб запобігти повторенню такого інциденту. У цьому конкретному випадку було вирішено, що послуги цього перекладача більше не будуть використовуватися в майбутньому”, – ідеться в заяві.
За інформацією газети Le Monde, яка першою повідомила про інцидент, перекладачка була фрилансеркою, яку залучили для допомоги лідерам ЄС у спілкуванні із Зеленським.
Європейська комісія визнала, що компанії Apple та Meta порушили вимоги Закону про цифрові ринки (DMA), та оштрафувала їх на 700 млн євро.
Про це пише „Європейська правда” із посиланням на заяву Єврокомісії.
Внаслідок порушення DMA Єврокомісія оштрафувала Apple на 500 млн євро, а Meta – на 200 млн євро.
Як зазначили у заяві, відповідно до DMA, розробники додатків, які поширюють свої продукти через App Store, мають право безкоштовно інформувати користувачів про альтернативні пропозиції поза межами магазину, скеровувати їх до цих пропозицій і надавати можливість здійснювати покупки поза екосистемою Apple.
Однак, як встановила Єврокомісія, Apple встановлює низку обмежень, які не дозволяють розробникам і споживачам повною мірою скористатися перевагами альтернативних каналів розповсюдження або дешевших пропозицій.
Стверджується, що Apple не змогла довести, що такі обмеження є об’єктивно необхідними та пропорційними.
Відтак Єврокомісія зобов’язала Apple усунути технічні та комерційні обмеження, які заважають реалізувати механізми вільного інформування користувачів, і утриматись від подібних дій у майбутньому.
Щодо Meta, згідно з DMA, великі онлайн-платформи зобов’язані отримувати згоду користувача на об’єднання персональних даних з різних сервісів.
Якщо користувач не погоджується, йому має бути надана альтернативна версія сервісу, що використовує менше персональних даних, але залишається функціонально рівноцінною.
Водночас у листопаді 2023 року Meta запровадила модель „Погодься або плати”, за якої користувачі могли або погодитися на персоналізовану рекламу, або платити щомісячну підписку за версію без реклами.
Єврокомісія дійшла висновку, що така модель не відповідає DMA, оскільки не давала користувачам реального вибору.
У листопаді 2024 року Meta впровадила нову модель, яка начебто використовує менше даних. Однак рішення від 23 квітня стосується періоду з березня по листопад 2024 року, коли користувачам у ЄС був доступний лише вибір „плати або згоджуйся”.
Окрім цього, Єврокомісія також ухвалила рішення припинити вважати Facebook Marketplace платформою, яка підпадає під дію DMA, оскільки у 2024 році вона мала менше ніж 10 тисяч бізнес-користувачів.
У заяві наголосили, що Apple і Meta повинні виконати рішення Єврокомісії протягом 60 днів, інакше їм загрожують періодичні штрафи.
Персонал Європейської комісії у пʼятницю, 31 серпня, ненадовго евакуювали з будівлі в Брюсселі після через підозрілий автомобіль, залишений неподалік.
Про це пише „Європейська правда” з посиланням на Politico.
Бельгійська поліція зі службовими собаками у пʼятницю перевірила сірий автомобіль Volvo з нідерландськими номерами, який був покинутий біля станції метро Мальбек.
Саме на цій станції у 2016 році відбувся один із двох терактів, які забрали життя 32 людей.
Поки тривала перевірка, поліція огородила значну ділянку вулиці Рю де ля Луа – головної вулиці, яка проходить через серце кварталу ЄС.
Евакуація зачепила співробітників генеральних директоратів Єврокомісії з питань сільського господарства та гуманітарної допомоги. Їм дозволили повернутись, коли загроза не підтвердилась.
Це перше розслідування щодо великої онлайн-платформи за законом «Про цифрові послуги».
Європейська комісія відкрила офіційне провадження, у межах якого з’ясовуватимуть, чи діяльність платформи X не порушує вимоги закону «Про цифрові послуги» у сферах, пов’язаних з управлінням ризиками, модерацією контенту, прозорістю реклами та доступом до даних для дослідників. Про це йдеться в офіційному оголошенні Єврокомісії, опублікованому сьогодні.
Зазначено, що провадження відкрили після аналізу звіту про оцінку ризиків, поданого X у вересні, звіту про прозорість, опубліковано Х 3 листопада, та відповіді на офіційний запит щодо заходів протидії поширенню незаконного контенту, пов’язаного з терористичними нападами ХАМАСу на Ізраїль.
«Доказів, які ми зараз маємо, достатньо, щоб офіційно розпочати справу проти X. Комісія ретельно розслідуватиме дотримання X закону “Про цифрові послуги”, щоб гарантувати, що європейські громадяни захищені в інтернеті, як того вимагає регламент», — повідомила віцепрезидентка Єврокомісії Маргрет Вестагер.
Це перше офіційне провадження, розпочате Єврокомісією для забезпечення виконання вимог закону «Про цифрові послуги», що набув чинності в серпні 2023 року.
«Тепер ми розпочнемо поглиблене розслідування дотримання X зобов’язань за Актом щодо протидії поширенню незаконного контенту та дезінформації в ЄС, прозорості роботи платформ і дизайну інтерфейсу користувача», — заявив єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон.
Зокрема, перевірятимуть:
дотримання положень Акту про цифрові послуги щодо недопущення поширення незаконного контенту в країнах ЄС, у контексті оцінки ризиків та застосованих запобіжників;
ефективність заходів, які компанія застосовує для боротьби з дезінформацією, зокрема так званих Community Notes, та суміжних заходів, що мають зменшити ризики для виборчих процесів;
прозорість політики платформи, зокрема з погляду доступності даних для дослідників;
підозри в оманливому дизайні інтерфейсу у зв’язку з «синіми галочками».
Individuals across Southern California were arrested as part of the investigation into the death of Matthew Perry, which was attributed to acute effects of ketamine. https://t.co/CcLGEJyrIv
Причина-відмова оприлюднити текстові повідомлення між президенткою Урсулою фон дер Ляєн та генеральним директором компанії Pfizer Альбертом Бурлою.
Видання The New York Times подає до суду на Європейську комісію через відмову оприлюднити текстові повідомлення між її президенткою Урсулою фон дер Ляєн та генеральним директором компанії Pfizer Альбертом Бурлою.
Зокрема відомо, що газета виступатиме проти юристів ЄС у вищому суді блоку, стверджуючи, що Єврокомісія має юридичне зобов’язання оприлюднити повідомлення, які можуть містити інформацію про угоди блоку із закупівлі ліків від COVID-19 на мільярди євро.
Додається, що справа була подана 25 січня й опублікована у публічному реєстрі Європейського суду в понеділок, але ніякої детальної інформації поки що немає.
Також повідомляється, що The New York Times відмовилася коментувати цю справу. У заяві видання йдеться „The Times подає багато запитів про свободу інформації й веде активний реєстр. Наразі ми не можемо коментувати предмет цього позову”.
Відомо, що позов був поданий після розслідування європейського омбудсмена Емілі О’Рейлі в січні 2022 року, яка виявила зловживання в спробах Комісії спочатку відновити текстові повідомлення за запитом журналіста netzpolitik.org Александра Фанта, який отримав публічний доступ до них. Розслідування омбудсмена виявило, що Комісія не зверталася до особистого офісу президента з проханням про пошук текстових повідомлень.
У відповідь комісар ЄС з питань цінностей і прозорості Вера Юрова заявила, що текстові повідомлення могли бути видалені через їх „короткочасний, ефемерний характер”.
Європейська комісія подала до суду ЄС позов проти Мальти через так звану програму «золотих паспортів», що дозволяє заможним іноземцям купувати мальтійське громадянство в обмін на певну плату або інвестиції без будь-яких зв’язків з країною, оголосила в середу Брюссельська колегія.
Мальтійський паспорт дозволяє іноземцям з-за меж ЄС жити та працювати в країнах Євросоюзу. На думку комітету, така практика несумісна із законодавством ЄС.
Через війну росії проти України Мальта призупинила цю систему для громадян рф та Білорусі, але можливість придбання громадянства залишилася відкритою для мешканців інших країн.
У квітні виконавчий орган ЄС надіслав уряду Мальти повідомлення про необхідність повного припинення зловживань, але Валлетта не відповіла належним чином на заяви комітету. Минулого року ЄС ініціював провадження проти Кіпру та Болгарії з подібних причин, і ці країни припинили свої програми. Однак Мальта поки що утримується від скасування програми, адже вона приносить їй значні доходи.
Із 2013 року завдяки «золотим паспортам» острівна держава отримала 1,1 млрд євро доходу.
#RCA : incendie ravage totalement les bâtiments de la délégation de l’Union Européenne à #Bangui, selon l'ambassadeur @UEDouglasCarp qui évoque aucune perte humaine. C'était ce lundi matin autour de 3h . Enquête ouverte mais pour l'instant, piste d'un court-circuit privilégié. pic.twitter.com/8tevsE5TBI
Seit dem Hamas-Terrorschlag in Israel ist auch in Deutschland die Lage angespannt. Antisemitische Vorfälle mehren sich. Nun ist nach SPIEGEL-Informationen eine jüdische Gemeinde in Berlin attackiert worden. https://t.co/gpb2LKFvbD
Unmarked graves of #migrants who died in #bosnia, on the #balkanroute. The city cemetery of the village #Sapna, has about 15 graves. Many more are in other parts of the country, and nobody knows how many bodies are left in forests. Killed by #fortresseurope. (Photo by N. Suljic) pic.twitter.com/5BWVNAk5Hl
Unmarked graves of #migrants who died in #bosnia, on the #balkanroute. The city cemetery of the village #Sapna, has about 15 graves. Many more are in other parts of the country, and nobody knows how many bodies are left in forests. Killed by #fortresseurope. (Photo by N. Suljic) pic.twitter.com/5BWVNAk5Hl
Seit dem Hamas-Terrorschlag in Israel ist auch in Deutschland die Lage angespannt. Antisemitische Vorfälle mehren sich. Nun ist nach SPIEGEL-Informationen eine jüdische Gemeinde in Berlin attackiert worden. https://t.co/gpb2LKFvbD
Американський технологічний гігант Facebook подав позов проти Європейської комісії в суді ЄС.
ІТ-гігант подав позов до Брюссельської колегії через те, що Європейська комісія висунула вимогу до Facebook надати доступ до документів та інформації, які, за словами Facebook, містять «надзвичайно чутливі» дані й не мають стосунку до процесу розслідування позовів проти компанії.
Адвокат Facebook із питань конкуренції Тіма Лемба розповів, що компанія звернулася до суду ЄС, оскільки серед запрошених документів є такі, що містять інформацію про стан здоров’я та фінансові дані працівників, які абсолютно не мають значення з точки зору розслідування. «Ми співпрацюємо з комісією і сподіваємося надати їй сотні тисяч документів, але що стосується матеріалів, які містять приватні дані, то законність їх запиту повинен перевірити суд ЄС», – заявив він.
За інформацією джерел ЗМІ, комісія вивчає такі ключові слова та словосполучення, як «велике питання», «не добре для нас» або «закриття», і хоче відкрити всі документи, котрі містять їх.
Прессекретар комісії заявив, що вона захистить свою позицію в суді та продовжить два розслідування. Мета одного – кинути виклик практиці збору даних компанії, другого – здійснити моніторинг впливу служби платформи Marketplace на ринок.
