Поліція провела обшук у будівлі Європейської комісії, оскільки у 2024 році нерухомість могла бути продана з порушенням правил
У четвер бельгійська поліція провела обшук у Європейській комісії в межах розслідування можливих порушень, пов’язаних з продажем нерухомості брюссельської установи у2024 році, повідомив у четвер англомовний брюссельський новинний портал The Brussels Times.
За повідомленням порталу, обшуки проводилися в кількох офісах Європейської комісії, зокрема в бюджетному управлінні, що підтвердили джерела, обізнані з операцією, британській діловій газеті Financial Times. Правоохоронці розслідують продаж 23 європейських будівель у 2024 році, які Єврокомісія продала інвестиційному підрозділу бельгійського уряду (SFPIM).
Угода на суму близько 900 мільйонів євро була укладена під час попереднього циклу Європейської комісії, коли Йоганес Ган був єврокомісаром з питань бюджету та управління.
Розслідування проводить Європейська прокуратура (EPPO), повідомила її речниця Тіне Холлевоет в інтерв’ю фламандській газеті De Morgen. Наразі триває збір доказів, додала вона.
«Ми не можемо надати додаткову інформацію, щоб не поставити під загрозу розслідування та його результати», – зазначила Тіне Холлевоет.
Financial Times повідомила, що, за словами анонімного джерела з Європейської комісії, продаж будівель проводився згідно з установленими процедурами та протоколами. Єврокомісія впевнена, що процес відповідав офіційним процедурам. Вона повністю співпрацює з Європейською прокуратурою та відповідними бельгійськими органами.
The Brussels Times повідомив, що наразі ні Європейське бюро з боротьби з шахрайством (OLAF), ні бельгійська федеральна поліція не надали додаткових деталей.
Новинний портал нагадав: у 2024 році під час продажу нерухомості Європейська комісія заявила, що процедура відповідала європейським фінансовим нормам. Ні Європейська комісія, ні інвестиційний відділ бельгійського уряду, ні колишній єврокомісар Йоганес Ган не відреагували на запит Financial Times. Утім на нинішньому етапі розслідування ще не ясно, чи взагалі було скоєно злочин, додав The Brussels Times.
Європейська комісія розпочала розслідування щодо чатбота Grok від компанії Х Ілона Маска через створення відвертих зображень, у тому числі дітей. Про це пише The Guardian.
Розслідування оцінить, чи виконала X свої зобов’язання згідно з цифровим законодавством ЄС, включаючи вимоги щодо зменшення ризиків, зокрема щодо поширення незаконного контенту, як-от зображення сексуального характеру та «контент, який може бути рівнозначним» матеріалам про сексуальне насильство над дітьми, передає ms.detector.media.
Розслідування розпочато відповідно до Закону ЄС про цифрові послуги (DSA). Посадовці ЄС розслідують, чи має X системи для належного пом’якшення ризиків.
Оголошуючи про розслідування, Хенна Вірккунен, представниця комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії, сказала: «Недобросовісні сексуальні дипфейки жінок та дітей є насильницькою, неприйнятною формою приниження. За допомогою цього розслідування ми визначимо, чи виконала X свої юридичні зобов’язання згідно з DSA, чи ставилася вона до прав європейських громадян, включаючи права жінок та дітей, як до побічної шкоди від свого сервісу».
Регіна Догерті, депутатка Європарламенту від Ірландії, заявила, що вітає офіційне розслідування. «Коли з’являються достовірні повідомлення про використання систем штучного інтелекту таким чином, що це завдає шкоди жінкам та дітям, вкрай важливо, щоб законодавство ЄС було розглянуто та негайно застосовано», — сказала Догерті.
У відповідь на розслідування X надала посилання на заяву, опубліковану 14 січня: «Ми залишаємося відданими тому, щоб зробити X безпечною платформою для всіх, і продовжуємо мати нульову толерантність до будь-яких форм сексуальної експлуатації дітей, оголених зображень без згоди та небажаного сексуального контенту».
Нагадаємо, 2 січня Bloomberg повідомило, що чатбот Grok на запити користувачів генерував зображення неповнолітніх у мінімальному одязі, чим порушив свою власну політику, яка забороняє сексуалізацію дітей.
Органи влади Франції та Малайзії розпочали розслідування щодо Grok через створення ним сексуалізованих зображень жінок і неповнолітніх. В Індії заявили, що X має вжити заходів, щоб обмежити чатбот у створенні контенту, який порушує закон.
Єврокомісія засудила поширення чатботом Grok подібних дипфейків на платформі X і заявила, що ті є «незаконними» та «огидними». Премʼєр Великої Британії Кір Стармер сказав, що британський регулятор може заблокувати ікс на території країни.
Індонезія тимчасово заборонила Grok через ризик поширення порнографічного контенту, створеного штучним інтелектом.
За підрахунками Bloomberg, Grok щогодини генерував близько 6700 зображень, які містять сексуальний підтекст або оголені тіла, тоді як інші сайти з подібним контентом — 79. The New York Times також підрахувало, що у період з 31 грудня 2025 року по 8 січня 2026 року Grok на запит користувачів згенерував близько 4,4 мільйона зображень. Щонайменше 41% з них містили сексуалізованих жінок.
Після хвилі обурення 9 січня Grok обмежив можливість генерувати зображення. 15 січня платформа X повідомила, що чатбот більше не зможе редагувати зображення реальних людей у відвертому одязі. Нові правила діють для всіх користувачів — навіть для власників платної підписки.
Європейська комісія звільнила перекладачку, найняту Європейським Союзом для допомоги під час проведення самітів, через побоювання щодо можливого порушення правил безпеки.
Про це вона повідомила в коментарі Politico, пише „Європейська правда”.
Як пояснила Єврокомісія зазначила, що вжила заходів у зв’язку з „інцидентом, пов’язаним із веденням нотаток” під час засідання Європейської ради 19 грудня 2024 року, в якому взяв участь президент України Володимир Зеленський.
Згідно з кодексом поведінки Єврокомісії, під час закритих засідань, на яких обговорюються питання оборони та безпеки, заборонено робити письмові нотатки.
Ці правила були запроваджені у відповідь на побоювання щодо можливого шпигунства та випадкового передавання інформації ворожим державам, таким як Росія.
„Нотатки були негайно конфісковані. Після ретельного розгляду фактів Комісія вжила відповідних заходів, щоб запобігти повторенню такого інциденту. У цьому конкретному випадку було вирішено, що послуги цього перекладача більше не будуть використовуватися в майбутньому”, – ідеться в заяві.
За інформацією газети Le Monde, яка першою повідомила про інцидент, перекладачка була фрилансеркою, яку залучили для допомоги лідерам ЄС у спілкуванні із Зеленським.
Європейська комісія визнала, що компанії Apple та Meta порушили вимоги Закону про цифрові ринки (DMA), та оштрафувала їх на 700 млн євро.
Про це пише „Європейська правда” із посиланням на заяву Єврокомісії.
Внаслідок порушення DMA Єврокомісія оштрафувала Apple на 500 млн євро, а Meta – на 200 млн євро.
Як зазначили у заяві, відповідно до DMA, розробники додатків, які поширюють свої продукти через App Store, мають право безкоштовно інформувати користувачів про альтернативні пропозиції поза межами магазину, скеровувати їх до цих пропозицій і надавати можливість здійснювати покупки поза екосистемою Apple.
Однак, як встановила Єврокомісія, Apple встановлює низку обмежень, які не дозволяють розробникам і споживачам повною мірою скористатися перевагами альтернативних каналів розповсюдження або дешевших пропозицій.
Стверджується, що Apple не змогла довести, що такі обмеження є об’єктивно необхідними та пропорційними.
Відтак Єврокомісія зобов’язала Apple усунути технічні та комерційні обмеження, які заважають реалізувати механізми вільного інформування користувачів, і утриматись від подібних дій у майбутньому.
Щодо Meta, згідно з DMA, великі онлайн-платформи зобов’язані отримувати згоду користувача на об’єднання персональних даних з різних сервісів.
Якщо користувач не погоджується, йому має бути надана альтернативна версія сервісу, що використовує менше персональних даних, але залишається функціонально рівноцінною.
Водночас у листопаді 2023 року Meta запровадила модель „Погодься або плати”, за якої користувачі могли або погодитися на персоналізовану рекламу, або платити щомісячну підписку за версію без реклами.
Єврокомісія дійшла висновку, що така модель не відповідає DMA, оскільки не давала користувачам реального вибору.
У листопаді 2024 року Meta впровадила нову модель, яка начебто використовує менше даних. Однак рішення від 23 квітня стосується періоду з березня по листопад 2024 року, коли користувачам у ЄС був доступний лише вибір „плати або згоджуйся”.
Окрім цього, Єврокомісія також ухвалила рішення припинити вважати Facebook Marketplace платформою, яка підпадає під дію DMA, оскільки у 2024 році вона мала менше ніж 10 тисяч бізнес-користувачів.
У заяві наголосили, що Apple і Meta повинні виконати рішення Єврокомісії протягом 60 днів, інакше їм загрожують періодичні штрафи.
Персонал Європейської комісії у пʼятницю, 31 серпня, ненадовго евакуювали з будівлі в Брюсселі після через підозрілий автомобіль, залишений неподалік.
Про це пише “Європейська правда” з посиланням на Politico.
Бельгійська поліція зі службовими собаками у пʼятницю перевірила сірий автомобіль Volvo з нідерландськими номерами, який був покинутий біля станції метро Мальбек.
Саме на цій станції у 2016 році відбувся один із двох терактів, які забрали життя 32 людей.
Поки тривала перевірка, поліція огородила значну ділянку вулиці Рю де ля Луа – головної вулиці, яка проходить через серце кварталу ЄС.
Евакуація зачепила співробітників генеральних директоратів Єврокомісії з питань сільського господарства та гуманітарної допомоги. Їм дозволили повернутись, коли загроза не підтвердилась.
Це перше розслідування щодо великої онлайн-платформи за законом «Про цифрові послуги».
Європейська комісія відкрила офіційне провадження, у межах якого з’ясовуватимуть, чи діяльність платформи X не порушує вимоги закону «Про цифрові послуги» у сферах, пов’язаних з управлінням ризиками, модерацією контенту, прозорістю реклами та доступом до даних для дослідників. Про це йдеться в офіційному оголошенні Єврокомісії, опублікованому сьогодні.
Зазначено, що провадження відкрили після аналізу звіту про оцінку ризиків, поданого X у вересні, звіту про прозорість, опубліковано Х 3 листопада, та відповіді на офіційний запит щодо заходів протидії поширенню незаконного контенту, пов’язаного з терористичними нападами ХАМАСу на Ізраїль.
«Доказів, які ми зараз маємо, достатньо, щоб офіційно розпочати справу проти X. Комісія ретельно розслідуватиме дотримання X закону “Про цифрові послуги”, щоб гарантувати, що європейські громадяни захищені в інтернеті, як того вимагає регламент», — повідомила віцепрезидентка Єврокомісії Маргрет Вестагер.
Це перше офіційне провадження, розпочате Єврокомісією для забезпечення виконання вимог закону «Про цифрові послуги», що набув чинності в серпні 2023 року.
«Тепер ми розпочнемо поглиблене розслідування дотримання X зобов’язань за Актом щодо протидії поширенню незаконного контенту та дезінформації в ЄС, прозорості роботи платформ і дизайну інтерфейсу користувача», — заявив єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон.
Зокрема, перевірятимуть:
дотримання положень Акту про цифрові послуги щодо недопущення поширення незаконного контенту в країнах ЄС, у контексті оцінки ризиків та застосованих запобіжників;
ефективність заходів, які компанія застосовує для боротьби з дезінформацією, зокрема так званих Community Notes, та суміжних заходів, що мають зменшити ризики для виборчих процесів;
прозорість політики платформи, зокрема з погляду доступності даних для дослідників;
підозри в оманливому дизайні інтерфейсу у зв’язку з «синіми галочками».
Individuals across Southern California were arrested as part of the investigation into the death of Matthew Perry, which was attributed to acute effects of ketamine. https://t.co/CcLGEJyrIv
Причина-відмова оприлюднити текстові повідомлення між президенткою Урсулою фон дер Ляєн та генеральним директором компанії Pfizer Альбертом Бурлою.
Видання The New York Times подає до суду на Європейську комісію через відмову оприлюднити текстові повідомлення між її президенткою Урсулою фон дер Ляєн та генеральним директором компанії Pfizer Альбертом Бурлою.
Зокрема відомо, що газета виступатиме проти юристів ЄС у вищому суді блоку, стверджуючи, що Єврокомісія має юридичне зобов’язання оприлюднити повідомлення, які можуть містити інформацію про угоди блоку із закупівлі ліків від COVID-19 на мільярди євро.
Додається, що справа була подана 25 січня й опублікована у публічному реєстрі Європейського суду в понеділок, але ніякої детальної інформації поки що немає.
Також повідомляється, що The New York Times відмовилася коментувати цю справу. У заяві видання йдеться “The Times подає багато запитів про свободу інформації й веде активний реєстр. Наразі ми не можемо коментувати предмет цього позову”.
Відомо, що позов був поданий після розслідування європейського омбудсмена Емілі О’Рейлі в січні 2022 року, яка виявила зловживання в спробах Комісії спочатку відновити текстові повідомлення за запитом журналіста netzpolitik.org Александра Фанта, який отримав публічний доступ до них. Розслідування омбудсмена виявило, що Комісія не зверталася до особистого офісу президента з проханням про пошук текстових повідомлень.
У відповідь комісар ЄС з питань цінностей і прозорості Вера Юрова заявила, що текстові повідомлення могли бути видалені через їх “короткочасний, ефемерний характер”.
Європейська комісія подала до суду ЄС позов проти Мальти через так звану програму «золотих паспортів», що дозволяє заможним іноземцям купувати мальтійське громадянство в обмін на певну плату або інвестиції без будь-яких зв’язків з країною, оголосила в середу Брюссельська колегія.
Мальтійський паспорт дозволяє іноземцям з-за меж ЄС жити та працювати в країнах Євросоюзу. На думку комітету, така практика несумісна із законодавством ЄС.
Через війну росії проти України Мальта призупинила цю систему для громадян рф та Білорусі, але можливість придбання громадянства залишилася відкритою для мешканців інших країн.
У квітні виконавчий орган ЄС надіслав уряду Мальти повідомлення про необхідність повного припинення зловживань, але Валлетта не відповіла належним чином на заяви комітету. Минулого року ЄС ініціював провадження проти Кіпру та Болгарії з подібних причин, і ці країни припинили свої програми. Однак Мальта поки що утримується від скасування програми, адже вона приносить їй значні доходи.
Із 2013 року завдяки «золотим паспортам» острівна держава отримала 1,1 млрд євро доходу.
